Одна з причин не пов’язана ані з Україною, ані з Росією.
Президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар озвучив п’ять причин, чому самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенко несподівано змінив свою риторику щодо України — від економічної кризи в Росії до інтересів Китаю в регіоні.
Свої висновки аналітик виклав у Facebook.
Російська економіка тягне Мінськ до дна
“Російська економіка занепадає і тягне за собою білоруську”, — підкреслив експерт.
За інформацією Гончара, у першому кварталі 2026 року сповільнення в Росії негативно вплинуло на білоруське виробництво та експорт, більше двох третин якого залежить саме від російського ринку. Водночас росіяни не можуть своєчасно розраховуватися за білоруську продукцію, вимагають знижок і відстрочок платежів.
Залежність від російської логістики
Крім того, Мінськ потребує диверсифікації зовнішньої торгівлі, оскільки після втрати доступу до балтійських та українських маршрутів Білорусь фактично повністю залежить від російської транспортної інфраструктури: через російські порти транспортуються калійні добрива, нафтопродукти та значна частина промислової продукції. За оцінкою Гончара, Росія прямо чи опосередковано контролює логістику до 90% білоруського експорту, що надає Москві потужний важіль впливу.
Боротьба за маршрути для добрив
З цього випливає третя причина — необхідність відновлення експортних потоків, насамперед калійних добрив, через країни Балтії та Україну. Нещодавно Лукашенко переконав адміністрацію Білого дому звернутися до Києва та балтійських столиць з проханням розблокувати традиційні маршрути для білоруських міндобрив.
“Ці добрива потрібні і Трампу для підвищення популярності серед американських фермерів незадовго до проміжних виборів у листопаді”, — акцентував Гончар.
Інтерес Китаю
На його думку, Мінськ також має враховувати позицію Пекіна, якому важливо, щоб гілка “Одного поясу, одного шляху” через Росію та Білорусь до Європи функціонувала без збоїв, а китайські товари в контейнерах продовжували свій шлях.
“Якщо раптом Бульбофюрер вирішить вступити у війну проти України на боці кремлівського фюрера, це при нинішніх технологічних можливостях ЗСУ уражати російську логістику, призведе до логістичної катастрофи для трансбілоруського маршруту контейнерних перевезень з Китаю. А це Пекіну зовсім не потрібно”, — додав Гончар.
Аналітик зазначив, що на початку червня до Білорусі з візитом прибув віцепрезидент КНР Хань Чжен, який передав Лукашенці вітання від Сі Цзіньпіна та підтвердив, що Китай підтримує суверенітет, безпеку і розвиток Білорусі, окремо наголосивши на реалізації домовленостей між лідерами двох країн та розвитку проєктів у межах “Поясу і шляху”.
У китайській системі влади візит віцепрезидента традиційно слугує для передачі особливо важливих політичних сигналів. Імовірно, Пекін хотів підтвердити, що Білорусь залишається ключовою ланкою сухопутного маршруту “Поясу і шляху”, але водночас має “поводитися належним чином”, — нагадав Гончар.
Опозиція як фактор тривоги
Останню причину Гончар сформулював так: “Не варто ігнорувати факт переорієнтації Києва на білоруську опозицію, що викликає у Лукашенки, звісно, негативну реакцію і при цьому побоювання, як би він цього не приховував”.
Контекст
Нещодавно Лукашенко вибачився перед президентом України Володимиром Зеленським за те, що назвав його “мерзотником”, і запевнив, що Україні не слід очікувати військових дій з боку Білорусі. Водночас самопроголошений президент повторив тези російської пропаганди, зокрема про те, що армія РФ “ось-ось оточить” українську армію на Донбасі, а Владімір Путін нібито “вивів війська з Києва, щоб домовитися, але його обманули”.
В Україні неодноразово заявляли, що наразі в Білорусі немає російських ударних формувань, здатних розпочати вторгнення, проте загроза залишається. Мінськ розбудовує логістику й інфраструктуру, якими РФ може скористатися, якщо вирішить перекинути туди свої сили. За оцінками аналітиків, РФ може використати уявну появу українських дронів у повітряному просторі Білорусі як привід для ударів у відповідь по трасі М-06 Київ–Чоп, якою постачається допомога з Польщі.
Водночас Сили оборони зміцнюють кордон у Київській, Чернігівській, Рівненській, Житомирській та Волинській областях. Також командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді з позивним “Мадяр” повідомив, що на території Білорусі вже визначені перші 500 цілей, по яких Україна може завдати удару у разі агресії з боку республіки.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський додав, що для захисту кордону з Білоруссю будуть направлені нові підрозділи БпЛА. Крім того, більше дронів з’явиться у бійців тероборони, а підрозділи, які вже стоять на півночі, отримають додаткові засоби для розвідки, ударів та оборони.