Давні ссавці мали звичку відкладати яйця. Вчені дослідили, з якою метою вони це робили.

Дослідники проаналізували рештки істоти, що існувала 250 мільйонів років тому.

Більше 180 років тому науковці висунули припущення, що предки сучасних ссавців відкладали яйця. Проте, до цього часу не було жодних підтверджень. Наразі ж палеонтологи виявили скам’янілості, які доводять, що це дійсно мало місце, повідомляє Science Alert.

250 мільйонів років тому, під час одного з найбільших масових вимирань в історії планети, на Землі існувала істота, схожа на свиню, Lystrosaurus, яка була предком сучасних ссавців. Вчені вважають, що літозавр зміг пережити цей період завдяки відкладанню яєць. Відкриття науковців не лише може завершити тривалі суперечки, а й демонструє, що відкладання яєць було важливою стратегією виживання цих тварин.

У процесі дослідження науковці проаналізували скам’янілості трьох новонароджених літозаврів, серед яких був один, що загинув у яйці. Палеонтолог Джон Ньяфулі виявив цю скам’янілість у 2008 році в напівзасушливій місцевості Кару в Південній Африці. Проте лише нещодавно з’явилася технологія, яка дозволила дослідити її з високою точністю. Дослідники виконали томографію решток у Європейському центрі синхротронного випромінювання у Франції.

Як зазначила співавторка дослідження Дженніфер Бота, палеонтологиня з Університету Вітватерсранда в Йоганнесбурзі, науковці зрозуміли, що це “ідеально згорнуте дитинча лістрозавра”, ще до отримання зображень.

“Я вже тоді підозрювала, що воно загинуло всередині яйця, але на той момент у нас просто не було технологій, щоб це підтвердити”, – зазначила вона.

Хоча від шкаралупи яйця нічого не збереглося, вузлик, у якому знаходилося дитинча, ідеально відповідає яйцю літозавра, а дитинча згорнулося в позу, що окреслює овальну форму. Сканування показало, що нижня щелепа маленького лістрозавра не зрослася, як у пташенят сучасних птахів і черепах до вилуплення, що дозволяє припустити, що це дитинча померло, ще перебуваючи в яйці.

Крім того, всі кістки і хрящі ще були занадто слабкими, щоб витримати вагу дитинчати, на відміну від решток двох інших. Вчені вважають, що яйця лістрозавра могли бути м’якими та шкірястими, а не твердими, як яйця динозаврів, скам’янілості яких збереглися у великій кількості.

Попередні дослідження вказували на те, що лістрозаври були адаптивними: є свідчення, що деякі представники цього роду, які жили в крижаному кліматі, використовували стратегію, яку застосовують деякі сучасні ссавці для уникнення несприятливих умов навколишнього середовища: сплячку. Нове відкриття демонструє, що основною стратегією виживання літозаврів було відкладання яєць.

Науковці вважають, що літозаври відкладали великі яйця відносно свого розміру. Великі яйця були менш схильні до висихання в суворих умовах посухи. Великі яйця також свідчать про те, що вилуплені дитинчата лістрозавра, ймовірно, були великими і здатними до самостійного харчування та виживання – могли самостійно добувати їжу, уникати хижаків і швидше досягати репродуктивної зрілості.

Розмір яєць також вказує на те, що літозаври не виробляли молоко для своїх дитинчат, які розвивалися за рахунок жовтка.

Окрім питань виживання, ці результати підтверджують уявлення про походження лактації, які вже існували у науковців. Можливо, вона виникла не як спосіб годування дитинчат, “а як виділення шкіри, що використовуються для зволоження яєць, забезпечення їх поживними речовинами, захисту від грибкових і бактеріальних інфекцій або для гормональної сигналізації через яєчну мембрану”, – зазначили дослідники.

Раніше науковці повідомили про те, що загадкова стародавня мавпа, яка отримала назву Graecopithecus freybergi, ймовірно, розвинула одну з ключових рис людини. На думку дослідників, вона могла пересуватися на двох ногах.