Під час будівництва Стоунхенджа дослідники виявили залишки дерев’яних стовпів, які слугували для спостереження за сонцестояннями.

Їх встановили ще 5000 років тому.

Дослідники виявили поблизу Стоунхенджа сліди двох дерев’яних стовпів, які були спрямовані на літнє та зимове сонцестояння. Самі стовпи вже розклалися, залишивши лише ями, але науковці вважають, що це був тимчасовий релігійний об’єкт, який існував до появи основного кам’яного комплексу, повідомляє Live Science.

Головний автор дослідження Філ Гардінг, археолог з компанії Wessex Archaeology, зазначив, що аналіз свідчить про те, що давні люди використовували стовпи для визначення моментів сонцестоянь.

«Ці люди могли визначати точки на горизонті, де сонце сходить у середині літа і заходить у середині зими. Це було справжнім новаторством», — підкреслив він.

Стародавній монумент складався з двох великих дерев’яних стовпів, розташованих на відстані приблизно 120 метрів один від одного, на території неподалік села Булфорд, за кілька кілометрів на схід від Стоунхенджа. Раніше вчені виявили сліди двох «хенджів» — кілець ровів і земляних валів — а також десятки неолітичних ям віком близько 5000 років, що передували завершенню будівництва Стоунхенджа. Ями були заповнені кістками тварин, керамікою, кременем і деревним вугіллям, і дослідники вважають, що вони відносяться до періоду будівництва першої фази Стоунхенджа.

За словами науковців, стовпи були вирівняні вздовж осі, що вказує напрямок сходу сонця в день літнього сонцестояння, або «дня середини літа», і заходу сонця рівно через шість місяців, у день зимового сонцестояння, або «дня середини зими». Подібні астрономічні орієнтири також спостерігаються в Стоунхенджі.

Виявлення кісток тварин та інші сліди бенкетів у ямах свідчать про те, що на релігійні свята збиралася велика кількість людей.

«Коли ми говоримо про сонцестояння, ми говоримо про релігію. Те, що ми спостерігаємо в Булфорді, а згодом і в Стоунхенджі, — це спосіб відзначити й зафіксувати плин часу, але це також і спосіб переконатися, що світ продовжує функціонувати так, як має», — зазначив Метт Лейверс, археолог з Wessex Archaeology та один з авторів дослідження.

Виявлений пам’ятник існував значно раніше, ніж з’явилися відомі камені Стоунхенджа. «Те, що ми знайшли в Булфорді, на 500 років старше, ніж знамениті камені, які нам так добре відомі», — сказав Гардінг. Науковці припускають, що монумент у Булфорді міг бути своєрідним прототипом самого Стоунхенджа.

Раніше дослідники з’ясували, що 6-тонний вівтарний камінь Стоунхенджа походить не з Уельсу, як вважалося раніше, а з північного сходу Шотландії. Це означає, що камінь подолав понад 700 кілометрів, ймовірно, за допомогою морських шляхів.