Вчені представили новий вид викопного крокодила, який, за їхніми даними, полював на суші. Дослідники опублікували фотографії цієї тварини.

Але він існував на суші, а не у водному середовищі.

Науковці виявили викопного предка сучасних крокодилів і алігаторів. Ця істота жила в тріасовий період, приблизно 205 мільйонів років тому, і полювала на свою здобич на суші, а не у воді, повідомляє Live Science.

Згідно з інформацією вчених, знайдена тварина, як і інші родичі крокодилів того часу, не наважувалася заходити у воду для полювання. Натомість вона полювала на суші, подібно до сучасних шакалів або лисиць. Дослідники вважають, що це був небезпечний хижак, а його скам’янілість свідчить про те, що його основною зброєю був потужний укус.

Скам’янілість була виявлена ще в 1948 році на ранчо Гост-Ранч у Нью-Мексико, в відомому місці загибелі динозаврів. Тоді скам’янілість попередньо класифікували як представника Hesperosuchus agilis, невеликого раннього родича крокодилів та алігаторів. У новому дослідженні вчені стверджують, що незвично коротка морда і товстий, укріплений череп виокремлюють цю істоту як абсолютно новий рід і вид, хоча вона жила — та загинула — в той самий час і в тому ж місці, що й H. agilis.

“Це перший дійсно переконливий доказ співіснування двох функціонально різних крокодиломорфів”, — зазначила співавторка дослідження Міранда Маргуліс-Онума, палеонтолог з Єльського університету. До крокодиломорфів належать сучасні крокодили, алігатори, каймани та їхні вимерлі родичі.

Істоту назвали Eosphorosuchus lacrimosa, її скам’янілість була знайдена у відкладеннях пізнього тріасу (від 237 до 201 мільйона років тому). Зберігся череп тварини, кістки однієї з її задніх лап, один хребець і три лусочки. Учені вважають, що за розмірами істота була подібна до великої собаки.

“Вона перебувала в підвалі Музею Пібоді [в Єльському університеті] протягом 75 років. Люди іноді приходили подивитися на неї, але її так і не вдалося ідентифікувати”, — розповіла Маргуліс-Онума.

У новому дослідженні Маргуліс-Онума та її колеги детально класифікували скам’янілість і порівняли її зі скам’янілістю H. agilis, знайденою приблизно за п’ять метрів від неї. Тварини в цій частині Гост-Ранч існували в один і той самий час, і вони загинули та були поховані внаслідок однієї події, можливо, повені.

Як з’ясували вчені, у E. lacrimosa набагато коротша морда, ніж у H. agilis. У неї також більша трикутна заочноямкова кістка — кістка в черепі — і відповідні особливості нижньої щелепи, які, можливо, вміщували сильні м’язи для жування. У сукупності ці ознаки свідчать про те, що в істоти був дуже потужний укус.

Оскільки E. lacrimosa і H. agilis існували пліч-о-пліч, учені вважають, що вони займали різні екологічні ніші. Наприклад, крокодили з коротшими мордами могли харчуватися більшою і менш моторною здобиччю, ніж види з довшими мордами.

Раніше вчені з’ясували, що скам’янілість, яка зіграла ключову роль в описі еволюції восьминогів, виявилася не тим, чим вважалася.