У Великій Британії виявили давньоєгипетський флакон для сурми. Як цей артефакт потрапив до країни, можна дізнатися з фото.

Цю знахідку виявили ще в 1980-х роках, але її значення стало зрозумілим лише зараз.

Гілларі Кул з Barbican Research Associates знайшла в архіві флакон, який вражаюче нагадує давньоєгипетські флакони для кохлю. Він датується кінцем II століття н.е. і є першим та єдиним подібним артефактом, виявленим у Британії римських часів, повідомляє Phys.org.

Стародавні єгиптяни часто зображували себе з чорною підводкою навколо очей, відомою як кохль або сурма. Цю косметику зберігали в невеликих контейнерах. Посудини для кохля знаходилися по всьому Єгипту та Судану (Нубії), але в інших регіонах вони є рідкістю.

Скляний флакон був виявлений під час розкопок, які проводилися Йоркським археологічним фондом. Дослідження показали, що наприкінці II століття це місце слугувало сміттєзвалищем.

“Наприкінці II століття територія через річку від легіонерської фортеці почала розвиватися як великий цивільний центр. Ймовірно, це було місце, куди скидали сміття легіону”, – зазначила Кул.

Флакон був пофарбований у синьо-зелений колір зі сріблястим відливом і темними плямами від вивітрювання. Це відрізняє його від інших скляних римських артефактів, знайдених у Британії. Малоймовірно, що зовнішній вигляд флакона був зумовлений умовами його зберігання, оскільки інші артефакти мали звичайний колір.

Кул також виключила можливість того, що це була просто дуже погано виготовлена пляшка, оскільки ніколи “не стикалася з таким рівнем некомпетентності в жодній іншій посудині”.

Флакон також відрізнявся від інших римських пляшок, які зазвичай мали тонші стінки та внутрішнє заглиблення, що повторювало зовнішню форму. Ймовірно, це була давньоєгипетська пляшечка для сурми, оскільки такі посудини були досить поширеними в той час.

У I і II століттях нашої ери єгипетські склороби виготовляли два типи флаконів: один з внутрішнім порожнистим заглибленням, що повторює зовнішнє, та інший з циліндричним внутрішнім порожнистим заглибленням, як у флакона “Йорк”. Ці додаткові форми були особливо зручні для використання як флакони для сурми, оскільки дозволяли зберігати сурму і легко витягувати її за допомогою аплікатора.

Такі флакони для кохля знаходилися по всьому Єгипту, зокрема на військових об’єктах, таких як Умм-Балад (II століття нашої ери) і Дідімой (90 рік нашої ери). Крім того, флакони для сурми були виявлені у великій кількості на звалищах, наприклад, у форті Ваді Абу-Маамель, де було знайдено 36 контейнерів для сурми, датованих II століттям нашої ери.

“Цей товар не був широко розповсюджений за межами Єгипту та Судану — якби це було так, ми б отримували ці флакони набагато частіше”, — зазначила Кул.

Флакон не підходив для парфумів через невеликий розмір і навряд чи це був сувенір, привезений мандрівником. “Якщо туристи в Єгипті вирішили, що їм потрібна підводка для очей у будь-якій кількості, ми могли б очікувати, що такі незвичні флакони зустрічатимуться частіше”, – вважають науковці.

Кул вивчила географічні обмеження використання підводки для очей і дійшла висновку, що в неї “могли бути етнографічні наслідки”. Підводку використовували майже виключно в Єгипті та Судані, що свідчить про невеликий попит на неї за межами цих регіонів. Таким чином, підводка відображала регіональні уподобання, подібно до того, як набори косметики у вигляді ступки і маточки у Великій Британії вказували на регіональні переваги, і тому рідко зустрічалися в інших контекстах.

За словами вчених, у ті часи у Йорка та навколишніх територій були різні зв’язки з Єгиптом. Наприклад, командувач Клавдій Ієроніміан збудував у Йорку храм Серапіса, греко-єгипетського бога.

Тим часом у Лестері археологи виявили шкатулку зі слонової кістки з вигравіруваним зображенням бога Анубіса, який користувався особливою популярністю серед римських солдатів, дислокованих у Єгипті. На цьому ж місці були знайдені військові печатки, зокрема одна, яка зберігалася в Єгипті.

Кул вважає, що флакончик із підводкою для очей був привезений до Йорка як особиста річ солдата, який або був єгиптянином, або провів значний час у Єгипті, перейнявши місцеві звичаї.

Нагадаємо, нещодавно римський надгробок віком близько 2000 років, який вважався втраченим після Другої світової війни, знайшли у дворі приватного будинку в американському Новому Орлеані. Артефакт, який раніше належав колекції Національного археологічного музею Чівітавеккьї в Італії, планують повернути на батьківщину.