Бельгія збільшила виробництво ракет для боротьби з “Шахедами”: які наслідки це матиме для України.

Представники компанії прогнозують, що до 2028 року щорічно вироблятимуть 20 тисяч ракет.

Компанія Thales Belgium “більш ніж удвічі” збільшила свої виробничі потужності для виготовлення керованих ракет у відповідь на зростаючий попит після конфлікту на Близькому Сході. Як повідомляє Breaking Defense, представники компанії сподіваються, що до 2028 року щорічно буде виготовлятися 20 тисяч ракет, що в середньому становитиме 100 керованих ракет щодня.

“Ми прискорюємо темпи та змінюємо цифри. Якби ми спілкувалися кілька місяців тому, до подій на Близькому Сході, цифри були б зовсім іншими. Ми більш ніж удвічі підвищили цю цифру, враховуючи поточну ситуацію на Близькому Сході”, – зазначив генеральний директор Thales Belgium Томас Коліне.

Він також додав, що Thales готується “підтримувати Близький Схід у великих обсягах, у масовому виробництві з економічно вигідними рішеннями. За його словами, наразі Thales Belgium “перебуває у процесі виробництва на складі, щоб бути готовою до надходження всіх запитів”.

Журналісти мали можливість ознайомитися з виробничими лініями, де виготовляється система, починаючи від мікросхем і детонаторів до головної частини ракети, ока та двигуна. 70-мм керована ракета є частиною інтегрованої платформи протиповітряної та протиракетної оборони Skydefender, концепція якої схожа на Steel Dome у Туреччині та Iron Dome в Ізраїлі. Вартість ракети становить приблизно одну десяту від вартості ракети вищого класу, що робить її придатною для місій боротьби з безпілотниками.

Віцепрезидент Thales Ален Кеврен зазначив, що вони “отримують” запити від країн Перської затоки на цю зброю, яка, за його словами, може бути використана як для місій протидії безпілотникам класу “земля-повітря”, так і “повітря-повітря”.

70-мм керована ракета рухається за лазерним цілевказівником з тієї ж платформи, з якої її запускають, незалежно від того, чи це БПЛА, винищувач чи наземний транспортний засіб, і вона слідкує за лазером, поки не досягне цілі.

Виробництво зброї відбувається в історичному форті Форт-д’Евеньє, збудованому для захисту Бельгії від німецького вторгнення у дев’ятнадцятому столітті. Там компанія Breaking Defense мала понад 40 невеликих приміщень для виробництва та складання, де робітники проводили ручні перевірочні випробування партій та складальних частин ракети. За словами компанії, крила проходять особливо ретельне тестування, оскільки вони мають вирішальне значення для забезпечення можливості коригування траєкторії ракети до її приземлення на ціль.

Випробування ракети проводяться в діапазоні температур від мінус 46 градусів Цельсія до плюс 66 градусів Цельсія, щоб перевірити її експлуатаційні можливості за будь-яких погодних умов, включаючи спекотну погоду Близького Сходу.

Чи дістанеться більше ракет Україні

Водночас, українське видання Defense Express зазначило, що це свідчить про намір Thales Belgium просувати перевірені в Україні рішення до країн Близького Сходу. Наразі там існує велика потреба у недорогій зброї проти дронів, а незалежність від американських постачань може стати значною перевагою.

“Водночас варто згадати, що у жовтні 2025 року представники компанії говорили про недостатні обсяги виробництва для задоволення потреб українських військових. Тому виникає питання, чи нові постачання в інші регіони вплинуть на постачання нам. У 2025 році Thales планувала досягти виробництва 3500 керованих ракет на рік, тоді як у 2026 році хотіла виготовити 10000 штук, тому заяви про подвоєння випуску відповідають попереднім планам. Можливо, тут допоможе локалізація виготовлення, яка відкриє додаткові потужності. Однак на це знадобиться час, тож для запитів “тут і зараз” швидше за все використовуватимуть нинішні можливості. Водночас згадуються запаси, які, можливо, готують саме для швидких продажів”, – пояснили аналітики.

Протидія “Шахедам” в Україні

Як повідомляв УНІАН, Росія планує досягти 50-відсоткової частки реактивних ударних безпілотників у загальному обсязі дронів-камікадзе. Ворог постійно змінює тактику використання БпЛА, збільшує їх кількість і покращує якість.

Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але ЗСУ намагаються нарощувати власні можливості у виробництві таких елементів.

Наслідки щоденних повітряних атак РФ по території України були б значно важчими, якби не системна робота ЗСУ щодо розбудови “малої ППО” та зміцнення її можливостей.

Сьогодні більша частина знешкоджених російських засобів повітряного нападу – результат роботи українських БпЛА-перехоплювачів.