Сайт присвячений новинам України та Світу. Новини спорту. Тренди на новини туризму. Погода. Використання матеріалів дозволяється за умови посилання на «d.ua»
Експерт пояснив, чому російські військові рідко використовують “Кинджали” для атак на Україну.
За словами Поповича, Україна навчилася “відхиляти” ці ракети.
Росія нечасто використовує ракети “Кинджал” для атак на українську територію, оскільки їхня ефективність не завжди є високою, адже Україна навчилася їх перехоплювати. Про це в ефірі Radio NV повідомив військовий аналітик Денис Попович.
Коментуючи дані про те, що в порівнянні з груднем 2025 року запаси різних типів ракет у РФ в квітні залишаються практично незмінними, він зазначив, що це пов’язано з наявністю у ворога так званого НЗ, а також з тим, що раніше випущені ракети працюють гірше і є менш ефективними.
“Існує ще один аспект – обмеженість платформ для запуску цих ракет, щоб здійснити залп усіма цими запасами. Крім того, потрібно зберігати НЗ. Також невідомо, коли ці ракети були виготовлені і в якому вони стані”, – зазначив Попович.
Схожі публікації
За його словами, незважаючи на те, що РФ намагається обходити санкції, не всі комплектуючі для цих ракет є якісними. Він нагадав, що існує інформація про те, що українські сили можуть “відхиляти” російські ракети “Кинджал” від курсу.
“Ми бачимо, що, незважаючи на значні запаси цих ракет, “Кинджали” використовуються дуже рідко”, – підкреслив Попович.
Російські запаси ракет – що відомо
Як повідомляв УНІАН, в ГУР розкрили обсяги запасів ракет, які наразі має країна-агресор, зазначаючи, що Москва намагається суттєво збільшити виробничі потужності підприємств свого військово-промислового комплексу та темпи виробництва нових ракет.
За даними розвідників, станом на середину квітня 2026 року РФ мала:
- балістичних ракет “Іскандер-М” – до 200 одиниць;
- крилатих ракет “Іскандер-К” – до 110 одиниць;
- гіперзвукових аеробалістичних ракет “Кинджал” – до 100 одиниць;
- крилатих ракет “Калібр” – до 460 одиниць;
- крилатих ракет “Онікс” – до 690 одиниць;
- крилатих ракет X-101 для літаків Ту-160, Ту-95 – до 120 одиниць;
- крилатих ракет X-22/32 (для Ту-22) – до 350 одиниць;
- гіперзвукових протикорабельних ракет “Циркон” – до 230 одиниць;
- балістичних північнокорейських ракет KN-23 – до 50 одиниць;
- ударних ракет РМ-48У для ЗРС типу С-300ПМ/С-400 – до 450 одиниць;
- керованих ракет Х-69 для літаків Су-30 МК, Су-34, Су-57 – до 25 одиниць;
- керованих авіаційних ракет типу Х-29/31/35/58/59 – до 2,6 тис. одиниць;
- балістичних ракет середньої дальності “Орєшнік” – до 10 одиниць.
Водночас станом на 1 грудня 2025 року Росія мала приблизно такі ж самі запаси.