Росія практично розробила “аналоговнєт”, проте зазнала поразки від Китаю.

Ілля Ведмеденко Кореспондент УНІАН

В історії винищувача Су-57, який росіяни вважають літаком п’ятого покоління, стався новий етап – один із найзначніших з моменту першого польоту прототипу у 2010 році.

Як стало відомо, 19 травня на аеродромі АТ “Льотно-дослідний інститут імені М. М. Громова” в Жуковському відбувся перший політ експериментального зразка двомісного варіанту винищувача, що отримав назву Су-57Д.

Цей літак виявився не зовсім новим.

Спочатку повідомлялося, що його модифікували зі старого одномісного прототипу Т-50-4, але згодом фахівці з’ясували, що це колишній прототип Т-50-5Р (Т-50-5).

Останній у 2014 році майже повністю згорів через несправність двигуна, але, незважаючи на песимістичні прогнози, був відновлений. Двомісний прототип має той самий бортовий номер, що й Т-50-5 – “055” (на ранніх нейронних зображеннях номер не був вказаний).

Як видно на фото, росіяни вирішили не ускладнювати розробку двомісної версії і просто підняли кабіну другого члена екіпажу, як це було реалізовано раніше на двомісному Су-27УБ.

Це, за словами експертів Defense Express, дозволило зберегти внутрішнє компонування літака та зменшити обсяги переробки базової конструкції, однак, з іншого боку, призвело до збільшення радіолокаційної помітності.

Незважаючи на це, перший політ Су-57Д став знаковим. Не лише для РФ, а й для всього авіаційного співтовариства. Москва намагається здійснити міні-революцію і навіть випередила Сполучені Штати.

Справа в тому, що на сьогодні американці не мають жодного двомісного винищувача п’ятого покоління. Усі їхні “п’ятірки” – це F-22 Raptor та три версії F-35 Lightning II (A, B і C) – є одномісними літаками.

Росіяни могли б стати першими у світі, але “не склалося”. Їх випередив Китай.

Ще у 2021 році перший політ здійснив Chengdu J-20S, який є двомісним варіантом китайської “невидимки” J-20, базова версія якої злетіла ще у 2011 році – тобто майже одночасно з першим польотом прототипу Су-57.

Двомісний варіант J-20 не лише пройшов випробування, а й офіційно був прийнятий на озброєння армії КНР. Варто зазначити, що загальна кількість виготовлених J-20 (всі версії) вже перевищує 300 одиниць. Це приблизно вдесятеро більше, ніж кількість серійних Су-57, які наразі має РФ.

Відставання Росії від Китаю у розробці винищувачів п’ятого покоління зростає.

Нещодавно росіяни навіть встановили антирекорд останніх років. Як повідомляв УНІАН, минулий рік “‎Об’єднана авіабудівна корпорація”‎ завершила без жодних офіційних поставок нових винищувачів Су-57 Повітряно-космічним силам Росії.

Це викликає занепокоєння у росіян.

А чим же цікаві двомісні стелси і чому до них останнім часом прикуто так багато уваги?

Зазвичай спарки (це коли крісла пілотів розташовані одне за одним) використовують для навчання, перепідготовки льотчиків і проведення тестових польотів. У світі існує безліч таких літаків, зокрема є двомісні Gripen, Rafale та Eurofighter Typhoon.

При цьому основними залишаються одномісні варіанти цих літаків. Вони дешевші, їх легше обслуговувати. Великий парк однотипних одномісних літаків також сприяє уніфікації.

Свого часу навіть вважалося, що через стрімкий розвиток систем допомоги пілоту, спарки остаточно зникнуть з історії.

Але не так сталося, як гадалося.

З’явилося те, що сьогодні називають Loyal Wingman, або “вірний ведений”. Йдеться про БпЛА, які повинні діяти у зв’язці з пілотованими літаками. Вони мають прикривати винищувачі, виконувати розвідку та здійснювати найнебезпечніші завдання в зонах, де багато ворожих систем ППО.

Заявляється, що “вінгмени” можуть діяти повністю автономно. Більш обережні прогнози припускають, що льотчик повинен буде принаймні коригувати роботу БпЛА. Іншими словами, керувати не лише винищувачем, а й безпілотником (чи навіть групою БпЛА).

Одному впоратися з таким навантаженням дуже складно – саме тому виникла ідея додати в кабіну літаків п’ятого покоління ще одного члена екіпажу, який виконуватиме роль оператора безпілотних систем і загалом відповідатиме за сетецентричні технології.

Наскільки актуальна ідея “вірного веденого” для Су-57Д?

На це питання немає однозначної відповіді – у своєму релізі “Об’єднана авіабудівна корпорація” не надала практично жодної конкретики щодо його характеристик, зазначивши лише, що він зможе використовуватися для навчання пілотів та матиме “можливості літака бойового управління”.

Водночас у Мережі можна знайти патентний опис перспективного літака, який пов’язують із двомісною версією Су-57. Зазначається, що літак отримав розвинену систему зв’язку: супутникові канали, високошвидкісну передачу даних і групову комунікацію між різними типами літальних апаратів.

Окрему увагу приділили задній кабіні. Якщо вірити наведеним даним, другий член екіпажу фактично перетворюється на оператора бойової мережі – він зможе аналізувати дані, координувати групу літаків і керувати БпЛА.

У патенті також зазначено, що літак здатний виконувати функції повітряного командного пункту навіть в умовах активних перешкод і відсутності дальнього зв’язку.

Як може виглядати “вінгмен” Су-57Д?

Раніше в якості “вірного веденого” для літака згадували російський С-70 “Мисливець”. На відміну від багатьох російських проєктів, він реально існує і навіть брав участь у бойових діях проти України (з плачевними для себе наслідками – апарат було втрачено).

Сам С-70 є великим малопомітним БпЛА з розмахом крил близько 20 метрів.

Дрон може нести ракети та бомби у внутрішньому відсіку (за деякими даними – їх два), а також на підкрилових вузлах підвіски. На одному з відео можна бачити, як він скидає 500-кілограмову авіабомбу.

За даними російських ЗМІ, один Су-57Д зможе вести з собою близько чотирьох “Мисливців”, що, безумовно, значно посилить бойові можливості самого літака.

Водночас сьогодні не варто робити далекосяжних висновків щодо Су-57Д. Причина його появи може виявитися набагато більш тривіальною, ніж пишуть росіяни.

Останнім часом вони дедалі частіше говорять про інтерес до Су-57 з боку Індії. Оскільки вона вже експлуатує двомісні Су-30МКІ російської розробки, наявність другого члена екіпажу в Су-57Д може стати його конкурентною перевагою на індійському ринку.

Раніше індійська сторона вже розглядала можливість придбання Су-57. Спільний проєкт мав назву Fifth Generation Fighter Aircraft (FGFA). Згодом Індія відмовилася від нього, оскільки фахівці почали сумніватися у його приналежності до п’ятого покоління (в першу чергу, йшлося про технологію стелс).

Сьогодні зовнішньополітична ситуація для Нью-Делі змінилася.

Повернення індійців до ідеї купити Су-57 відбувається на тлі тектонічних зсувів у відносинах між Індією та США, зумовлених напругою через торгівлю та санкційну політику щодо російської нафти.

Раніше для переозброєння своїх Повітряних сил індійці розглядали американський F-35, але зараз від цієї ідеї відмовилися. Власного аналога Індія не отримає ще дуже довго, тоді як Франція – стратегічний партнер Нью-Делі – винищувачів п’ятого покоління не виробляє.

Тож цілком ймовірно, що Москві вдасться продати індійцям двомісний варіант Су-57. І саме для Індії його і створили.

Недоліки базової версії (занадто висока помітність, відсутність штатного двигуна та ін.) не зникли, просто варіантів у Нью-Делі майже не залишилося.

Сьогодні Китай та Пакистан активно переозброюються, тому Індії потрібно шукати відповідь на загрозу з боку винищувачів-“невидимок” J-35 та ракет великої дальності, таких як PL-15.

Щодо самої Росії, то для неї Су-57 давно став статусним проєктом.

Його просування відбувається дуже повільно. Водночас, ситуація з першим російським винищувачем п’ятого покоління кардинально відрізняється від інших амбітних російських програм, таких як танк “Армата”, бомбардувальник ПАК ДА або есмінець “Лідер”. Всі вони давно стали частиною історії, тоді як Су-57, принаймні поки що, ні.

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись за посиланням