Російська Федерація оголосила про розробку нових дронів-перехоплювачів для протидії безпілотникам Збройних сил України: чи дійсно вони є загрозою?

Не менш важливим аспектом є можливі обсяги виробництва таких пристроїв у Росії.

Російські пропагандистські медіа оголосили про появу двох нових дронів-перехоплювачів – “Сокол-И” та “Молния-ПВО”, які нібито призначені для протидії українським безпілотникам. Серед можливих цілей окупанти вказують на розвідувальні та ударні БПЛА, зокрема “Лелеку”, “Булаву” та “Хорнет”.

Проте реальна ефективність нових російських розробок поки що залишається невідомою. Експерти підкреслюють, що опубліковані характеристики не надають повного уявлення про можливості цих систем, зазначають аналітики Defense Express.

Згідно з інформацією російської сторони, дрон-перехоплювач “Сокол-И” може розвивати швидкість до 150 км/год і підніматися на висоту до 5 тисяч метрів. Апарат має корпус з пінопласту і може використовувати як бойову частину з дистанційним підривом, так і кінетичний метод ураження цілі шляхом тарану.

Для виявлення цілей, як стверджується, безпілотник обладнаний денною та тепловізійною камерами. Його основне завдання – перехоплення українських розвідувальних і ударних дронів літакового типу.

Однак ключовий показник – тривалість польоту – російські джерела не розкривають. Саме від цього параметра значною мірою залежить бойова ефективність перехоплювача та кількість спроб, необхідних для знищення цілі.

Крім того, заявлена максимальна швидкість “Сокол-И” викликає сумніви. За російськими оцінками, крейсерська швидкість українського “Хорнета” становить близько 150 км/год, а під час атаки може досягати 200 км/год. Це ставить під питання здатність російського дрона ефективно наздоганяти свої цілі.

Другий безпілотник – “Молния-ПВО” – розроблений на основі вже відомого сімейства дронів “Молния”. Візуально він нагадує зменшену версію двомоторного варіанту цього апарата.

За словами російської сторони, “Молния-ПВО” може запускатися як із катапульти, так і вручну. Корисне навантаження становить до одного кілограма. Основним призначенням дрона вважається боротьба з важкими безпілотниками та літальними апаратами літакового типу.

Водночас щодо цієї системи також залишається чимало невизначеностей. Насамперед невідомо, наскільки ефективним буде перехоплення цілей на практиці та скільки запусків знадобиться для гарантованого ураження безпілотників. Не менш важливим аспектом є можливі обсяги виробництва таких пристроїв у Росії.

Експерти зазначають, що наразі інформація про “Сокол-И” та “Молния-ПВО” базується переважно на заявах російських джерел, тому реальні можливості цих систем можна буде оцінити лише після отримання підтверджених даних про їх використання на полі бою.

Війна дронів на фронті – останні події

Слід зазначити, що Україна поступово перехоплює ініціативу у війні дронів та високоточних ударів, а систематичне знищення російської логістики й засобів зв’язку вже починає змінювати ситуацію на фронті, зазначив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Також, як повідомляє Forbes, українські БПЛА з підтримкою штучного інтелекту почали масовано знищувати російську логістику в глибокому тилу, перетворивши сухопутний міст до окупованого Криму на справжню пастку.