Росія намагається компенсувати тиск українських дронів та брак ракет ППО, повертаючись до старих проєктів із сумнівною ефективністю.
У соціальних мережах з’явилися зображення імпровізованого російського зенітного ракетного комплексу (ЗРК), який використовує ракети класу “повітря-повітря” Р-77 і встановлений на шасі вантажівки “Урал”. Знімки, ймовірно, були зроблені в місті Орел. Вперше подібну установку демонстрували ще у 2024 році – як спробу створити аналог західних систем ППО, повідомляє Defence Express.
Симптоми виснаження чи нова тактика
Поява такого комплексу спочатку була сприйнята як свідчення дефіциту зенітних ракет у Росії на фоні активного використання українських далекобійних БПЛА. Ознаки цього спостерігаються вже давно: ще у 2025 році фіксували застосування застарілих ракет 9М33 до ЗРК “Оса-АКМ”.
Проте, глибший аналіз свідчить, що йдеться не лише про брак ресурсів, а й про спробу адаптації. Росія фактично повернулася до проєкту РВВ-АЕ-ЗРК 1990-х років, який раніше не був реалізований через концептуальні недоліки.
Обмежені можливості ракет Р-77
Основна проблема такого рішення – використання ракети Р-77 без суттєвої адаптації для запуску з землі. У повітрі її дальність може досягати до 110 км, однак у режимі “поверхня-повітря” вона скорочується приблизно до 12 км.
Для запуску росіяни використали модифіковану пускову установку від реактивної системи залпового вогню БМ-21 “Град”, що також свідчить про імпровізований характер рішення.
Залишається незрозумілим:
- як саме здійснюється цілевказівка для таких комплексів;
- скільки операторів потрібно для обслуговування;
- чи буде ця система масово вироблятися.
Чому не використовують винищувачі
Теоретично ракети Р-77 можна було б ефективніше застосовувати зі штатних носіїв – винищувачів типу Су-30 або Су-35. Однак російська сторона, ймовірно, намагається уникнути ризику пошкодження літаків під час перехоплення безпілотників на близькій відстані.
У цьому контексті використання наземного “ерзац-ЗРК” може розглядатися як спроба мінімізувати ризики для авіації, навіть ціною значного зниження ефективності.
Війна в Україні – як змінився фронт
Як повідомляв УНІАН, у війні РФ проти України дрони стали постійною загрозою як для цивільного населення, так і для військових. Психологічний тягар на передовій став не меншим за фізичну загрозу, що перетворює навіть прості дії на додатковий стрес.
Будь-яке пересування стає ризикованим. Будь-який відкритий простір – потенційно небезпечний, а зупинка навіть на короткий час може означати, що тебе помітять. Люди намагаються рухатися швидко, ховатися, використовувати укриття, але абсолютної безпеки не існує.