Російський перехоплювач “Йолка” не здатний впоратися з українськими безпілотниками, повідомляє Forbes.

Аналітики вважають, що “Йолка” є лише початковим етапом еволюції російських перехоплювачів.

Безпілотники-перехоплювачі стали одним із основних елементів сучасної війни, оскільки дозволяють знищувати ударні дрони ще до того, як вони досягнуть мети. Україна вже активно використовує такі системи, тоді як Росія робить акцент на легкому автономному перехоплювачі “Йолка”.

“Йолка” – це компактний дрон вагою приблизно 1,3 кг із дальністю дії до 4 км та максимальною швидкістю до 230 км/год. Його запускають із переносної установки, після чого бортовий комп’ютер самостійно супроводжує ціль за допомогою електрооптичних та інфрачервоних камер.

На відміну від багатьох українських перехоплювачів, російський дрон не має вибухової бойової частини. Натомість він повинен фізично вдарити у ворожий безпілотник і знищити його кінетичним ударом.

Розробники вважають, що така схема дозволяє знизити витрати на виробництво, спростити транспортування та зробити систему безпечнішою для операторів. Крім того, “Йолка” працює за принципом “вистрілив і забув”, тому оператор після запуску може одразу змінити позицію.

Основна проблема – точність

Проте, саме відсутність вибухової частини стала основною вразливістю системи. Для успішного перехоплення “Йолка” повинна не лише наздогнати дрон, а й влучити у критично важливий елемент – двигун, акумулятор або систему живлення.

Аналітики зазначають, що навіть пряме влучання не завжди гарантує знищення великого багатороторного безпілотника. У соціальних мережах вже з’являлися відео, де російський перехоплювач промахувався або не міг збити ціль після удару.

Додатковими труднощами для “Йолки” залишаються погана видимість та вітер, які можуть відхиляти дрон від траєкторії навіть за наявності автономної системи наведення.

Росія не змогла розгорнути систему масово

Незважаючи на заяви Москви про збільшення виробництва, “Йолка” досі використовується в обмежених масштабах. Вперше систему помітили під час охорони параду Перемоги у Москві у 2025 році, але з того часу відео її бойового застосування залишаються поодинокими.

На передовій російські військові й далі часто змушені використовувати звичайні рушниці та дробовики для боротьби з FPV-дронами на близькій відстані.

Експерти пов’язують обмежене поширення “Йолки” з нестачею високотехнологічних компонентів. Для функціонування дрона потрібні сучасні процесори, інфрачервоні камери та системи комп’ютерного зору, доступ до яких ускладнений через санкції та залежність від іноземних постачань.

Водночас Україні, за даними аналітиків, вже вдалося масштабувати виробництво FPV-дронів до приблизно 200 тисяч одиниць на місяць.

Окрім “Йолки”, Росія також працює над іншими системами. Серед них згадуються дрони-перехоплювачі “Кинжал” та система BOLT, яку планують інтегрувати з радіолокаційними мережами.

Проблеми російської зброї – останні новини

Як повідомляв УНІАН, російська гіперзвукова ракета “Орєшнік”, яку Кремль подає як “неперехоплювану” зброю, має критичний недолік – низьку точність ударів. За даними WELT, незважаючи на швидкість понад 10 Махів і складність для систем ППО, її бойова ефективність у реальних атаках залишається обмеженою.

Ракета має проблеми з корекцією курсу на фінальному етапі польоту, що знижує її точність. Саме тому “Орєшнік” називають парадоксальною зброєю: вона надзвичайно складна для перехоплення, але водночас недостатньо точна для “хірургічних” ударів по окремих військових цілях.