Захід готується до можливих атак безпілотників, проте не всі країни здатні їх знищувати: залишається лише один варіант, – BI.

У США та Європі приватні особи та компанії фактично не мають права самостійно збивати або глушити безпілотники – навіть якщо ті пролітають над їхньою територією і сприймаються як загроза. Як зазначає Business Insider, у більшості випадків єдине, що їм залишається, – це спостерігати. Саме тому бізнес та охоронні структури все частіше звертаються до систем виявлення дронів.

Виробники та консультанти з безпеки повідомляють, що попит на такі пристрої стабільно зростав протягом останніх чотирьох років, а після початку конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном він різко прискорився.

Експолковник армії США та віцепрезидент консалтингової компанії Global Guardian Сет Крамріх підкреслив, що нині рекомендує всім клієнтам оцінювати вразливість до загроз з боку дронів. Системи виявлення не можуть знешкодити безпілотник – вони лише сигналізують про його присутність. Водночас цього достатньо, щоб служби безпеки могли оперативно повідомити правоохоронців.

Як функціонують системи виявлення

Детектори дронів бувають різними – від портативних пристроїв до великих систем, схожих на радари. Вони сканують радіо- або оптичні сигнали, щоб виявити безпілотник. Деякі моделі здатні визначати не лише факт присутності дрона, а й те, що “бачить” його камера, а також місце розташування оператора.

“Українська компанія Blue Bird Tech, яка виготовляє популярний детектор Chuika 3.0, повідомляє про різке зростання інтересу: за останні пів року кількість запитів зросла майже в десять разів”, – зазначає Business Insider.

Вказується, що сам пристрій – портативний, схожий на рацію, коштує близько 1800 доларів і може виявляти сигнали на відстані до 4 км. У зв’язку зі зростанням попиту компанія розглядає можливість розширення виробництва у США або Європі.

Основними клієнтами залишаються великі компанії – зокрема в нафтогазовій галузі, організатори масштабних заходів та оператори критичної інфраструктури, включаючи аеропорти. Детектори також закуповують правоохоронні органи.

Проте, зі зростанням популярності дронів збільшується і частка заможних приватних покупців. Співзасновник компанії Kara Dag Іван Франків розповідає, що значну кількість замовлень роблять охоронні компанії та персональні служби безпеки. Серед клієнтів – власники яхт і навіть представники королівських родин.

Також інтерес проявляють і нетипові замовники. За словами експертів, тюрми розглядають можливість встановлення таких систем через використання дронів для доставки контрабанди.

Фермери також дедалі частіше звертаються до технологій виявлення дронів. Причина – злочинні групи використовують безпілотники для розвідки: відстежують техніку, а потім викрадають її вночі.

Подібні проблеми фіксують і в Африці, де браконьєри застосовують дрони для пошуку стад і рідкісних видів тварин, а також для спостереження за антипоaching-підрозділами.

Можливості захисту обмежені

Незважаючи на зростання загроз, можливості цивільних у протидії дронам залишаються обмеженими, зазначають аналітики. Таким чином, у ситуації, коли дешеві безпілотники стають дедалі доступнішими і масовішими, бізнес і громадяни змушені покладатися переважно на системи раннього виявлення – без можливості самостійно нейтралізувати загрозу.

Представник ДСНС у Донецькій області Станіслав Балдин повідомив, що українські пожежні машини вже тривалий час оснащують детекторами дронів. За його словами, за останні чотири роки російські безпілотники понад 100 разів атакували рятувальників і їхню техніку.

Хоча такі пристрої “виявлення” не здатні знешкодити дрон, вони надають екіпажам “кілька додаткових секунд”, щоб залишити машину й укритися.

Цікаво, що подібні технології вже використовуються і в інших зонах конфліктів. Зокрема, менеджер із комунікацій волонтерської організації Free Burma Rangers Девід Вієро повідомив, що їхні медичні команди в М’янмі також використовують детектори від компанії Kara Dag. За його словами, багато ударних дронів у цьому регіоні подібні до тих, які Росія застосовує проти України. Лише за один місяць їхні підрозділи тричі ледь не потрапили під удар безпілотників.

“Багато дронів взагалі не помітні, поки не стане запізно”, – зазначив Вієро, додаючи, що без детекторів важко навіть зрозуміти, що позицію чи медичний транспорт вже виявили.

Наступний етап загроз

Водночас експерти попереджають: розвиток дронів значно випереджає можливості цивільного захисту на Заході. За словами віцепрезидента компанії DeDrone Еша Александера-Купера, навіть у країнах із чітким законодавством правила не встигають адаптуватися до нових загроз.

Наприклад, у багатьох державах дозволене лише радіочастотне глушіння, але не GPS-перешкоди. Це означає, що заздалегідь запрограмований дрон усе ще може досягти своєї цілі.

Співзасновник Kara Dag Іван Франків зазначає, що щонайменше половина запитів на детектори зараз пов’язана з побоюваннями щодо екстремістського насильства в Європі.

За його словами, сучасні дрони дозволяють переносити до 5 кг вибухівки на відстань до 20 км, що відкриває нові сценарії атак – від запуску з відкритої місцевості до ударів по цілях у містах із подальшим швидким зникненням виконавця.

У США також визнають серйозну прогалину в захисті цивільного сектору. Ексвійськовий і консультант із безпеки Сет Крамріх наголосив, що місцеві правоохоронці мають готувати спеціалістів для боротьби з малими дронами. Він попередив, що з поширенням безпілотників зростатиме і рівень насильницьких злочинів.

“Потрібно ставити питання не лише про те, як зупинити стрілянину в школах, а й про те, якою буде її наступна еволюція”, – зазначив Крамріх.

На його думку, відповідь очевидна: у майбутньому злочинці дедалі частіше використовуватимуть саме дрони.

Готовність США протидіяти дронам

Нагадаємо, за словами експертів, екіпажі бронетехніки США залишаються непідготовленими до протидії атакам безпілотників. Аналітики зазначають, що на відео з навчань екіпажів можна побачити, як над бойовою машиною піхоти M2 Bradley завис дрон з імпровізованим “боєприпасом”, але екіпаж не закрив люк башти. Це дозволило оператору дрона скинути “боєприпас” безпосередньо в середину машини. Таку ж помилку на початку повномасштабного вторгнення допускали екіпажі російської бронетехніки – тоді українські квадрокоптери скидали перероблені 30-мм і 40-мм гранати у люки танків.