Депутати з міста Кельце в Польщі виступили з вимогою змінити назву вулиці Бандери у Вінниці.

Незадовго до ухвалення резолюції, депутати міста згадували про вулицю Бандери також у контексті гуманітарної допомоги.

Фракція партії «Право і справедливість» (PiS) у міській раді польського Кельце вирішила звернутися до мера української Вінниці Сергія Моргунова з проханням змінити назву вулиці Степана Бандери, повідомляє Telewizja Świętokrzyska. Зокрема, вони направили відповідну резолюцію голові своєї міської ради Мачею Якубчику.

«Кельцька міська рада офіційно звертається до мера Вінниці та Вінницької міської ради з проханням змінити назву вулиці Степана Бандери, починаючи з 2022 року. Кельце та Вінницю об’єднує 70-річна історія партнерства, заснована на культурному та економічному обміні, а також дружбі між нашими мешканцями», — йдеться у резолюції.

У документі польські політики, як зазвичай, не могли не згадати про повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Вони зазначили, що громада Кельце надала гуманітарну матеріальну та інституційну допомогу Вінниці та тисячам українських біженців, «розділяючи ваш біль та підтримуючи вашу боротьбу за свободу». 

Проте Бандера, який в Україні є символом тієї самої боротьби за свободу, поляки традиційно вважають «болючою темою». Ініціатори резолюції зазначили, що в Польщі Степан Бандера та спадщина ОУН-УПА асоціюються з «масовими звірствами проти беззахисного мирного населення». Представники PiS заявили про відповідальність Бандери за «геноцид польського мирного населення, зокрема на Волині». У резолюції також вказується, що «символи та назви, пов’язані з цією трагедією, викликають глибокий біль у Польщі та є плямою на партнерстві між нашими місцевими органами влади». Однак про сум і біль українського народу від репресій та утисків з боку Польщі у 20 столітті, які призвели до Волинської трагедії, польські політики, як зазвичай, не згадують.

Натомість ініціатори просять змінити назву вулиці, оскільки вважають, що «багата історія України та самої Вінниці містить багато видатних постатей, героїв боротьби за незалежність, діячів культури, науки та справедливості, які можуть об’єднувати, а не розділяти наші народи та місцеві громади». 

«Такий жест міста Вінниця, здійснений у дусі взаємної поваги та історичної правди, стане значним символом зрілості нашого партнерства. Очищення громадських просторів Вінниці від символів, що розділяють поляків та українців, зміцнить наше партнерство на десятиліття вперед», — додали представники PiS.

ЗМІ повідомляють, що у Кельце не вперше звертають увагу на вулицю Бандери у Вінниці. Нещодавно міська влада Вінниці відкликала запит на отримання з Кельце 15 списаних автобусів. Це сталося після того, як у польському місті виникла дискусія, викликана заявами місцевих політиків про ту саму вулицю Степана Бандери. 

Зокрема, кілька польських політиків, серед яких депутат міської ради Кельце Мачей Якубчик та представник PiS Марчін Стемпневський, виступили проти передачі автобусів. 

«Саме у Вінниці одну з вулиць перейменували на вулицю Степана Бандери. І саме цією вулицею їздив би один із 15 автобусів із Кельце», — зазначив Якубчик.

Тоді як для Стемпневського передача автобусів виявилась «незрозумілою», на тлі того, як за його словами, в Україні вшановують «військових злочинців».

Після цього Моргунов заявив, що Вінниця відмовилась від автобусів, аби гуманітарна допомога не стала предметом політичних суперечок. Міський голова підкреслив, що в умовах війни особливо важливо зберігати єдність та не піддаватися маніпуляціям.

«Ми щиро вдячні польському народу за підтримку України. Ми високо цінуємо цю солідарність», — зазначив Моргунов і додав, що суперечки на історичні теми варто залишити історикам, а місцева влада має розвивати партнерство між громадами.

Мер Кельце Агата Войда зрозуміла позицію Вінниці і нагадала, що жителі міста досі стикаються з наслідками повномасштабної війни. 

«Він зробив це не тому, що потреби його міста раптово зникли. Війна там, як і раніше, є повсякденністю, а жителі Вінниці досі стикаються з її наслідками. Він зробив це тому, що не хотів, щоб питання допомоги місту, яке живе в умовах війни, стало інструментом політичної суперечки і причиною чергових розколів. Це жест, який заслуговує на повагу», — заявила Войда.

Нагадаємо, наприкінці травня президент України присвоїв назву «Героїв УПА» підрозділу ССО. Це рішення викликало критику в Польщі. Після цього президент країни Кароль Навроцький заявив про намір домагатися позбавлення Зеленського найвищої державної нагороди — ордена Білого орла. Як повідомив речник президента Рафал Леськевич, капітула ордена надала польському президенту свої пропозиції, після чого він наголосив, що ухвалить відповідне рішення «у потрібний час».

У Києві вважають, що реакція Варшави на присвоєння підрозділу ССО почесного найменування «Героїв УПА» є надто різкою. Глава МЗС Андрій Сибіга пояснив, що для українських військових, які й ініціювали надання звання, і які «заслуговують на безумовну повагу», боротьба УПА є символом протистояння імперській політиці Росії, нагадавши, що і сьогодні Москва — це спільний ворог для Варшави та Києва. 

Докладніше про скандал читайте у статті «Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу» Петра Катеринича.