Після посилення західних санкцій Росія почала ще більше покладатися на допомогу Китаю у війні проти України. Незважаючи на це, Пекін продовжує називати себе нейтральною стороною та запевняє, що не постачає Росії летальну зброю чи готові системи озброєння.
Водночас, як зазначає The Economist, Китай постачає значні обсяги товарів і матеріалів подвійного призначення, які можуть бути використані як у цивільній, так і у військовій сферах. Саме завдяки китайській мікроелектроніці та напівпровідникам Росія має можливість активно виробляти високоточні ракети й дрони, якими атакує українські населені пункти. Китай також забезпечує Росію більшістю цивільних FPV-дронів і технологіями, необхідними для їхнього використання.
Крім того, російські підприємства, що займаються виробництвом зброї та боєприпасів, наразі майже повністю залежать від китайських верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК), які використовуються для обробки металу. Аналітичний центр The Jamestown Foundation з Вашингтона оцінює, що близько 90% усіх верстатів, які імпортує Росія, надходять саме з Китаю.
Західні посадовці також звертають увагу на залежність Росії від Китаю у постачанні нітроцелюлози — речовини, необхідної для виготовлення артилерійських снарядів, ракет і танкових боєприпасів. Хоча Росія має власне виробництво на кількох заводах, цих запасів недостатньо для задоволення військових потреб країни.
Донедавна майже половина імпорту нітроцелюлози до Росії надходила через Туреччину та різних посередників. Проте після введення жорстких санкцій проти компаній, пов’язаних із цими постачаннями, за словами чиновників, Китай почав збільшувати продажі цієї речовини Росії через державну оборонну компанію Norinco та дві її дочірні структури. У самій компанії ці заяви публічно не коментували.
Китай, тим часом, продовжує стверджувати, що нітроцелюлоза є товаром подвійного призначення та потрібна, зокрема, для виробництва фарб і лаків. Водночас на базі чотирьох найбільших російських порохових заводів працюють і цивільні підприємства, через які можуть маскувати справжнє призначення цієї продукції.
Видання також зазначає, що Китай почав нарощувати постачання бавовняної пульпи та целюлози, які використовуються для виготовлення нітроцелюлози. Раніше Росія отримувала майже всю таку сировину з Узбекистану та Казахстану, однак санкції Євросоюзу проти окремих експортерів із цих країн, запроваджені торік і цього року, вже почали впливати на ці постачання.
The Economist стверджує, що Китай навряд чи відмовиться від підтримки російського військового сектору. Китайські компанії отримують значні прибутки від цього, а Росія, у свою чергу, постачає Китаю дешеву нафту та газ. При цьому версію про «подвійне призначення» товарів продовжують активно підтримувати. Навіть після завершення війни Росія, ймовірно, залишиться залежною від Китаю як слабший партнер.
За даними трьох європейських розвідувальних служб і документів, які вивчило агентство Reuters, наприкінці минулого року КНР таємно провела підготовку близько 200 російських військових. Частина з них вже повернулася та бере участь у війні проти України.