Єменське повстанське угруповання хуситів оголосило про заборону на проходження суден, пов’язаних з Ізраїлем, через акваторію Червоного моря. Це рішення було ухвалене після того, як Ізраїль відновив військові удари по Ірану, що миттєво викликало побоювання щодо масштабної кризи у сфері глобального судноплавства та постачання енергоносіїв, повідомляє Reuters.
Чому погрози хуситів є критичними саме зараз?
Ситуація на ринку енергоносіїв є вкрай напруженою, оскільки Ормузька протока залишається повністю заблокованою Іраном з 28 лютого 2026 року через удари з боку США та Ізраїлю. Ця блокада вже паралізувала більшу частину експорту нафти та газу з Перської затоки, викликавши різкий стрибок цін на енергоресурси.
У відповідь на кризу Саудівська Аравія перенаправила понад 70% свого щоденного експорту сирої нафти до порту Янбу (значний саудівський глибоководний термінал на узбережжі Червоного моря, що дозволяє відвантажувати сировину в обхід заблокованої Ормузької протоки). Цей крок став справжнім порятунком для світової економіки, дозволивши стримати неконтрольоване зростання цін.
Однак тривале втручання хуситів у судноплавство в Червоному морі може повністю знищити цей альтернативний логістичний ланцюг. Під час попередніх нападів у листопаді 2023 року експорт нафти з Перської затоки проходив без перешкод, і компанії просто змінювали маршрути навколо Африки. Цього разу ситуація є набагато небезпечнішою, адже нафту завантажують безпосередньо у зоні ризику.
Представник хуситів повідомив, що заборона для ізраїльських суден — це лише «перший крок». У разі подальшої ескалації бойовики загрожують зупиняти будь-які судна, що прямують до Ізраїлю.
Хто такі хусити?
Єменські хусити (воєнізоване угруповання, що належить до зейдитської субтечі шиїтського ісламу) сформувалися як військово-політичний рух на півночі Ємену ще в 1990-х роках. Після подій Арабської весни 2011 року вони зміцнили зв’язки з Іраном і, скориставшись внутрішньою нестабільністю, у 2014 році захопили столицю країни — Сану. Це змусило Саудівську Аравію та її арабських союзників розпочати військову інтервенцію, яка згодом переросла у затяжну громадянську війну.
Попри те, що Іран вважає хуситів частиною своєї регіональної «Вісі опору» (разом із ліванською «Хезболлою» та іракськими шиїтськими угрупованнями), їхній зв’язок із Тегераном має свої особливості:
- Хусити не визнають верховного лідера Ірану своєю найвищою релігійною владою, на відміну від «Хезболли».
- Мотивація угруповання залишається переважно внутрішньополітичною, хоча вони ідеологічно солідарні з Іраном.
- США стверджують, що Іран фінансує, озброює та тренує хуситів за допомогою інструкторів «Хезболли», тоді як самі бойовики заявляють про власне виробництво зброї.
Історія протистояння у Червоному морі
Після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року та початку військової операції у Секторі Гази, хусити активно обстрілювали міжнародні торговельні судна, заявляючи про підтримку палестинців. Тоді найбільші морські перевізники (зокрема Maersk та Hapag-Lloyd) були змушені пустити свої кораблі в обхід Африканського континенту, що суттєво підвищувало витрати та подовжувало логістику.
Міжнародна військово-морська місія під проводом США завдавала чисельних ударів по об’єктах хуситів у Ємені, знищивши сотні безпілотників і ракет. Проте атаки повністю припинилися лише після оголошення перемир’я в Газі у жовтні 2024 року.
Чому угруповання мовчало досі?
Протягом поточного конфлікту між Ізраїлем та Іраном хусити поводилися відносно тихо, хоча лідер угруповання Абдул-Малік аль-Хусі заявляв 5 березня 2026 року, що їхні «пальці знаходяться на спусковому гачку». Командувач силами «Кудс» Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Есмаїл Каані 1 червня 2026 року також попереджав, що єменські сили здатні повністю перекрити Червоне море.
Аналітики виділяють кілька причин такої стриманості хуситів у перші місяці нової війни 2026 року:
- Тегеран та Сана могли використовувати загрозу закриття Червоного моря як важіль дипломатичного тиску на США та Ізраїль для недопущення ескалації.
- Хусити відчувають менше зобов’язань щодо прямого захисту Ірану, ніж інші проіранські проксі-групи.
- Угруповання прагне уникнути конфлікту зі своїм багатим сусідом — Саудівською Аравією, щоб не спровокувати відновлення громадянської війни всередині самого Ємену.
Нагадаємо, що увечері 7 червня Іран завдав ракетного удару по Ізраїлю, випустивши чотири ракети. Через атаку в північних районах країни оголосили повітряну тривогу. Ізраїльська сторона заявила, що цей обстріл означає фактичне відновлення війни. Також зазначалося, що армію країни перевели в режим підвищеної готовності. Ця атака стала першим ракетним обстрілом Ізраїлю з боку Ірану після укладеного 8 квітня перемир’я.
Трамп також заявляв, що Нетаньягу буде змушений прийняти будь-яку угоду між США та Іраном, оскільки остаточне рішення щодо цього, за його словами, залишається за американським президентом.