Китай запровадив нові правила контролю за іноземними інвестиціями, які значно розширюють повноваження держави щодо перевірки та блокування міжнародних угод, в яких беруть участь китайські компанії. Це рішення було ухвалене через місяць після того, як Пекін дав вказівку скасувати угоду з придбання стартапу Manus компанією Meta, повідомляє Reuters.
Новий пакет норм, оприлюднений Державною радою Китаю, набуде чинності 1 липня. Документ посилює контроль над інвестиціями, що стосуються китайських технологій, даних, кадрів та питань національної безпеки.
Однією з основних новацій стало створення формалізованої правової основи, яка дозволяє владі вимагати скасування вже завершених міжнародних угод. Це підвищує ризики для іноземних інвесторів, особливо в сферах технологій та штучного інтелекту.
Нові правила також передбачають обов’язкове отримання дозволів на експорт товарів, технологій, послуг і супутніх даних, які підлягають контролю. Крім того, обмеження поширюються на переміщення спеціалістів і передачу знань у чутливих секторах.
Документ прямо забороняє транскордонну передачу кадрів без схвалення держави. Це стосується практики, яку в Китаї називають “Singapore-washing” (“сінгапурське відмивання”) — коли компанії переміщують співробітників та операції до Сінгапуру для залучення іноземного капіталу або проведення угод поза межами китайської юрисдикції.
Саме такі дії раніше здійснив стартап Manus перед оголошенням про угоду з Meta. Китайська влада заявила, що ця транзакція порушувала правила щодо вихідних інвестицій та передачі часток китайських компаній іноземним інвесторам без дозволу Пекіна.
Згідно з новими нормами, інвесторам забороняється передавати контрольовані технології та дані через відрядження технічного персоналу, організацію роботи співробітників за кордоном, дистанційне консультування або проведення міжнародних навчальних програм.
Державна рада також отримала право проводити перевірки закордонних інвестицій на предмет загроз національній безпеці. У разі порушень влада може вимагати продажу активів, припинення інвестицій або накладати штрафи.
Окремий пункт дозволяє Китаю вживати заходи у відповідь до іноземних компаній, якщо їхні країни обмежують китайські інвестиції. Зокрема, якщо уряд іншої держави запровадить санкції проти китайської технологічної компанії, Пекін зможе заблокувати інші угоди за участю бізнесу з цієї країни.
У статті “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексій Костенко аналізує протистояння Вашингтона й Пекіна за контроль над глобальною цифровою інфраструктурою та штучним інтелектом. Автор зазначає, що поки США демонструють тісне переплетення уряду з приватним капіталом і такими гігантами, як Ілон Маск чи Nvidia, Китай розбудував жорстку централізовану систему випереджального державного регулювання ШІ та алгоритмів.