Якщо канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зуміє зберегти довіру, навчиться досягати своїх цілей, стане майстерно справлятися з переконаннями та тиском, а коаліція ХДС/ХСС та СДПН реалізує свої ключові проєкти до 2029 року, Німеччина, можливо, зможе змінити кризову ситуацію, зазначив історик Томас Вайє. Він підкреслив, що блок канцлера міг би об’єднатися з “зеленими” (Союз 90/Зелені) та лібералами з Вільної демократичної партії.
У статті “Канцлер під тиском: Чому Мерц втрачає підтримку німців” експерт нагадав про регіон-локомотив Баден-Вюртемберг — батьківщину Mercedes, Bosch, Porsche та інших провідних компаній, які наразі стикаються з труднощами. Там “зелені” під керівництвом прем’єр-міністра Джема Оздеміра разом із ХДС зосередилися на курсі бізнес-орієнтованих реформ, дерегуляції, інновацій та зеленої трансформації.
“Так звані реалісти можуть мати перевагу над так званими фундаменталістами”, — зазначив Вайє.
Щодо лібералів, то вони, можливо, від безвиході через невиконання виборчого бар’єра, обрали своїм лідером Вольфганга Кубіцкі. Автор підкреслює, що він, поєднавши популізм з чимось схожим на власну програму, здатен залучити нових виборців та витягти партію з електорального дна.
“Його політичний стиль — це старий, одягнений у консервативний піджак ковбой, що стріляє з усіх стволів у всіх напрямках і ніколи не випускає з рук келиха вина. Цей імідж нестримного старця, що говорить правду в обличчя, добре працює в сучасному середовищі соцмереж і жвавої журналістики (і, ймовірно, міг би витримати очний двобій з більшістю популістів АдН)”, — пише Вайє.
Чорно-зелено-жовта коаліція могла б цілком отримати всі необхідні важелі й вивести країну з глухого кута, рішуче продовжуючи реформи. Більше того, вона була б ще більшим прихильником Києва, ніж нинішня, переконаний історик. А СДПН могла б використати час в опозиції для відновлення.
“Шанси на такий сценарій існують. Але якщо Мерц і Ларс Клінґбайль (один з федеральних голів СДПН — ред.) не почнуть діяти на максимумі своїх можливостей, або якщо світова економіка несподівано не змінить свій курс й не надасть нереформованій Німеччині порив попутного вітру, що поверне прибутки, збільшить кількість робочих місць і наповнить бюджет податками, все це залишиться лише привабливою ілюзією”, — підсумував Вайє.
Також історик зазначив, що чутки про можливу заміну Мерца на прем’єр-міністра Північного Рейну-Вестфалії Гендріка Вюста залишилися лише чутками. І хоча це не означає, що чинний уряд у Берліні може впевнено дивитися в майбутнє, є вагомі причини, чому коаліція зможе встояти — кращої реалістичної альтернативи немає.