Президент США Дональд Трамп та голова Китаю Сі Цзіньпін готуються до зустрічі наступного місяця, сподіваючись на стабілізацію відносин між Вашингтоном і Пекіном. Проте стабільність між цими державами буде піддана випробуванню, оскільки обидва лідери прагнуть усунути стратегічні вразливості, пов’язані з іранською нафтою та штучним інтелектом, повідомляє Bloomberg.
Адміністрація Трампа минулого тижня посилила контроль над зв’язками Пекіна з Тегераном, запровадивши санкції проти однієї з найбільших приватних нафтопереробних компаній Китаю. Міністр фінансів США Скотт Бессент попередив, що китайські банки можуть підпасти під вторинні санкції, якщо Китай продовжить підтримувати фінансові потоки іранського режиму.
Окрім напруженості навколо Ірану, в понеділок, 27 квітня, Пекін заблокував пропозицію Meta Platforms Inc. на суму два мільярди доларів США щодо придбання стартапу у сфері штучного інтелекту Manus — рішучий крок Китаю, спрямований на збереження передових технологій у межах своїх кордонів. Цього місяця Пекін також оголосив про нові правила, які мають на меті забезпечити домінування Китаю у виробництві, спрямовані проти іноземних компаній, що виводять ланцюги постачання за межі Китаю або дотримуються експортного контролю США.
“США і Китай — це як дві тектонічні плити, що тиснуть одна на одну. Відносини можуть виглядати стабільними, навіть коли напруженість між ними зростає, але існує безліч різних точок, у яких це все може вибухнути”, — зазначає експерт з міжнародної торгівлі Бен Костржева.
Останніми тижнями перед самітом Вашингтон і Пекін використовують час для переговорів, щоб зміцнити свої ланцюги постачання, захистити критично важливу інтелектуальну власність та створити важелі впливу.
Для Сі демонстрація сили китайського технологічного сектора обмежує можливості Трампа використовувати доступ до передових американських мікросхем як інструмент торгівлі. Однак блокада Перської затоки Штатами також створює проблему для Пекіна, навмисно чи ні, оскільки Китай отримує через Ормузьку протоку більше скрапленого природного газу, ніж будь-яка інша країна, та близько 40% свого імпорту нафти забезпечується постачанням з Близького Сходу.
Тим часом Трамп готується до саміту, здається, не маючи можливості завершити конфлікт з Іраном. Відрізання Тегерана від китайських постачальників нафти, які забезпечують близько 90% експорту з Ірану, могло б допомогти змусити режим сісти за стіл переговорів.
Хоча протистояння обох сторін підвищує напруженість, наразі немає свідчень того, що саміт буде відкладено вдруге, зазначає директор Центру американських досліджень Університету Фудань у Шанхаї Ву Сіньбо.
“Ми не задоволені деякими подіями, але це не означає, що ми вважаємо це приводом для перенесення візиту”, — сказав Ву, який раніше працював радником у Міністерстві закордонних справ Китаю.
Він додав, що саме нездатність Трампа “задовільно” вирішити ключові питання, які турбують Китай, може зірвати плани.
“Перш за все, це стосується Тайваню”, — зазначив Ву, вказуючи на продаж зброї США острову як ключове питання.
Пекін вважає Тайвань своєю територією. Минулого тижня заступник міністра закордонних справ Тайваню Франсуа Ву висловлював занепокоєння, що Тайбей можуть поставити “на порядок денний” під час саміту Трампа з Сі наступного місяця.
Технологічні перегони
Коли Сі зустрівся з попередником Трампа Джо Байденом у Перу в 2024 році, обидва підтвердили необхідність посилення міжнародної співпраці у сфері штучного інтелекту. Оскільки глобальні технологічні перегони, ймовірно, будуть на порядку денному на саміті наступного місяця, конкуренція визначатиме ці переговори не менше, ніж співпраця.
Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії Китаю на засіданні цього місяця повторило заклики Сі до технологічної самодостатності, контролю над ланцюгами постачання та активного впровадження штучного інтелекту.
На думку директорки з досліджень у сфері технологічної політики в Trivium China Кендри Шефер, рішення Пекіна заблокувати угоду щодо Manus свідчить про те, що Китай усвідомив, що починає створювати стартапи та інновації, які інші країни прагнуть придбати.
“Пекін провів останні кілька десятиліть, реформуючи свою інноваційну екосистему для розвитку інноваційних стартапів — якщо ці довгострокові інвестиції просто підуть на користь стратегічному конкуренту, це буде чистим збитком для Китаю”, — зазначила Шефер.
Представник Білого дому Куш Десаї заявив, що дії Китаю проти Meta “відповідають давнім традиціям втручання китайського уряду у звичайні ділові операції”, та пообіцяв захищати американські технологічні компанії “від будь-якого неправомірного іноземного втручання”.
Тиск також надходить з Капітолійського пагорба. У Конгресі США набирає обертів двопартійна ініціатива щодо усунення лазівок, які дозволяють потужним американським технологіям потрапляти до Китаю, частково через занепокоєння рішенням Трампа дозволити продаж передових мікросхем Пекіну.
Законопроєкт має на меті заборонити китайським виробникам мікросхем доступ до сучасного обладнання для виробництва напівпровідників. На відміну від виконавчих заходів, таке законодавство перенесе контроль над рішеннями щодо цього питання з Білого дому до Конгресу, фактично обмежуючи те, що Трамп міг би запропонувати Сі за столом переговорів.
Якщо цей законопроєкт буде ухвалено, він, ймовірно, викличе жорстку реакцію з боку Пекіна, який інвестував величезні ресурси в розробку власних високотехнологічних напівпровідників.
Китайські урядовці висловили занепокоєння щодо останніх дій США.
“Те, що роблять США стосовно Китаю, може не надто сприяти здоровому розвитку китайсько-американських відносин”, — заявив високопоставлений китайський дипломат Чень Сюй.
Тим часом адміністрація Трампа дала зрозуміти, що стабілізація відносин із Китаєм не відбуватиметься за рахунок її економічної програми, зокрема кампанії з усунення торговельних дисбалансів.
Китай має лише три-чотири роки, щоб зірвати джекпот, поки Захід не стане абсолютно недосяжним у перегонах суперчипів. Чи ризикне Пекін завдати нищівного удару, який змінить світовий порядок на десятиліття? Аналітик Валерій Примост у статті “Чипова війна. Три глобальні шторми та битва за майбутнє” описував найнебезпечніший сценарій розвитку подій у найближчі роки.