У вівторок, 28 квітня, уряд США посилив тиск на Тегеран, запровадивши санкції проти 35 організацій та окремих осіб, пов’язаних із діяльністю іранського тіньового банківського сектору. Окремо Вашингтон оголосив про можливі санкції щодо банків, які співпрацюють із китайськими малими нафтопереробними заводами, що сплачують збори за проходження танкерів через Ормузьку протоку, повідомляє Reuters.
Міністерство фінансів США, зокрема Управління з контролю за іноземними активами (OFAC), зазначило, що ці структури допомогли перемістити десятки мільярдів доларів. За оцінками Вашингтона, ці кошти використовувалися для обходу санкцій і підтримки того, що США вважають пов’язаним із терористичною діяльністю Ірану.
OFAC також попередило банки про ризики співпраці з компаніями, які сплачують кошти уряду Ірану або Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) за прохід через протоку. Вони підкреслили, що це може призвести до серйозних санкцій.
Зокрема, звернули увагу на незалежні китайські «чайникові» нафтопереробні заводи, які переважно розташовані в провінції Шаньдун, через їхню активну участь в імпорті та переробці іранської нафти. У відомстві зазначили, що частина з них використовувала фінансову систему США для проведення розрахунків у доларах і для закупівлі товарів зі Сполучених Штатів.
Як повідомляє Reuters, з лютого 2025 року OFAC запровадило санкції проти приблизно 1000 іранських громадян, суден та літаків у рамках посиленої кампанії економічного тиску, спрямованої проти мереж тіньового банкінгу, відмивання коштів і схем обходу санкцій. Зазначається, що іранські банки, які відрізані від західної фінансової системи, змушені працювати через приватних посередників.
Вони контролюють тисячі підставних компаній за кордоном і використовують їх для проведення платежів за іранський імпорт та експорт. Ці структури також координують операції з іншими фірмами, щоб забезпечувати розрахунки з підсанкційними підприємствами.
Серед компаній, які потрапили під санкції, згадується Farab Soroush Afagh Qeshm Company. За даними OFAC, вона співпрацює з іранським банком Shahr Bank у процесі продажу нафти. Обмеження також стосуються двох керівників цієї компанії.
Крім того, OFAC визначив ряд компаній, які взаємодіють із банком Sina, що контролюється верховним лідером Ірану, а також із банком Sepah, який має військові зв’язки та, як стверджується, фінансував іранську програму балістичних ракет.
Також OFAC запровадило санкції проти двох компаній — Nix Energy та Tai Lung Trading. За даними Міністерства фінансів, їх використовували для переказу мільйонів доларів від імені іранських структур, які вже підпадали під санкції.
Окремо Міністерство фінансів підкреслило, що жодні платежі Ірану або КВІР за безпечний прохід через протоку не дозволені для американських установ. Зокрема, іноземні фінансові установи можуть опинитися під санкціями, якщо проводять операції з тими, хто здійснює такі платежі.
Агентство повідомляє, що адміністрація президента США Дональда Трампа запровадила санкції проти п’яти китайських «чайникових» нафтопереробних заводів. Серед них — Hengli Petrochemical (Dalian) Refinery, яку вважають одним із найбільших покупців іранської сирої нафти та нафтопродуктів.
Таким чином, американські санкції передбачають блокування активів цих компаній у США та заборону для американських громадян і фірм вести з ними бізнес. Такі обмеження вже змусили частину великих незалежних переробників відмовитися від закупівель іранської нафти. Водночас, за даними аналітичної компанії Kpler за 2025 рік, Китай і далі купує понад 80% іранської нафти, що транспортується морем.
Засновник і керівний партнер Obsidian Risk Advisors Бретт Еріксон зазначив, що адміністрації Трампа слід активніше діяти проти китайських банків, які, за його словами, підтримують Тегеран.
«Вашингтон постійно говорить про кампанію максимального тиску, але досі уникає кроку, який справді мав би значення. Якщо не готові діяти проти китайських банків, які підтримують режим у Тегерані, то це не удар у слабке місце, а лише видимість дій», — зазначив він.
Нагадаємо, що спікер іранського парламенту Мохаммад-Багер Галібаф підкреслював, що продовження режиму перемир’я та відновлення судноплавства через Ормузьку протоку можливі лише за умови повного зняття морської блокади Ірану з боку Сполучених Штатів.
Ормузька протока є ключовою геополітичною точкою світу, через яку проходить близько п’ятої частини всієї світової нафти. Перекриття цієї артерії автоматично призводить до дефіциту енергоносіїв та стрімкого зростання цін на бензин і дизельне пальне в усьому світі, зокрема і в Україні.