Чутки про можливу заміну канцлера Фрідріха Мерца прем’єр-міністром Північного Рейну-Вестфалії Гендріком Вюстом залишилися лише чутками. І хоча це не свідчить про те, що чинний уряд у Берліні може з упевненістю дивитися в майбутнє, існують вагомі підстави, чому коаліція зможе витримати — адже кращої реалістичної альтернативи немає, зазначає історик Томас Вайє у матеріалі для D.UA “Канцлер під тиском: Чому Мерц втрачає підтримку німців”.
Експерт пояснив, які можуть бути подальші кроки Мерца, щоб вийти з кризової ситуації. Він звернув увагу на суперечливість у особистості канцлера, який, незважаючи на чітке розуміння своїх цілей та продуманий курс, що базується на цінностях і фактах, часто робить суперечливі заяви та не виконує обіцянок. Історик підкреслює, що у Мерца “незвично поєднуються рішучість із часткою невпевненості”.
“Мерц висловлює думки, які звучать радикальніше: він стверджує, що американський народ зазнає приниження, що мігранти заважають німцям відвідувати стоматологів, що наразі не рекомендував би власним дітям їхати працювати до США тощо. Він також відмовляється від раніше обіцяного: українці пам’ятають про крилаті ракети Taurus, надання яких Мерц підтримував, будучи в опозиції, але так і не передав, зайнявши посаду”, — пояснив Вайє, в чому полягає ця суперечливість.
Він підкреслив, що навіть після цього українці вважають Мерца послідовним, сильним і надійним. Отже, “компас канцлера не збився”, хоча стиль висловлювань політика щоразу викликає занепокоєння в його команді.
“Справжнє питання полягає в тому, чи зможе він навчитися говорити як канцлер, а не як лідер опозиції”, — підсумував цю думку спікер.
Ще один поширений закид до Мерца полягає в тому, що раніше він ніколи не працював в уряді, хоча й був депутатом німецького та європейського парламентів, партійним функціонером, головою наглядової ради німецького підрозділу BlackRock, адвокатом і суддею. Існує думка, що він прийшов на посаду, сподіваючись, що всі доручення просто виконуватимуться.
“Німецька політика є складною, громіздкою й вимагає значних зусиль, аби переконати й достукатися до найрізноманітніших партійних представників, профспілкових діячів, бізнес-лідерів та об’єднань роботодавців”, — наголошує автор.
У перші місяці Мерцу це вдавалося погано — це підтверджують обурення у ХДС/ХСС та низка невдалих ініціатив. Проте канцлер замінив керівника свого апарату на досвідченого функціонера Філіпа Біркенмаєра, а відносини з партією вдалося перевести з поганих у прийнятні. Тим часом німецький бізнес дедалі активніше закликає нарешті розпочати реформи.
“Проте Мерц вже витратив політичний капітал — на раптові та очевидні коливання, жорстку риторику й сміливі заяви, які буксують на етапі реалізації, — і витратив його не лише серед виборців, а й усередині власної партії. А за Конституцією, німецький канцлер має недостатньо влади, щоб змінити курс країни без повної підтримки однопартійців”, — зазначив Вайє.
Травневе опитування Deutschlandtrend показало, що популярність Мерца впала до історичного мінімуму серед канцлерів Німеччини — через рік після вступу на посаду він отримав лише 16% підтримки.