Після нищівної поразки угорського прем’єра Віктора Орбана на виборах минулого тижня, дострокові вибори в Болгарії, що відбудуться 19 квітня, набули особливого значення для Москви, яка прагне відновити свої позиції впливу в Європейському Союзі.
Взаємини Болгарії з Росією вже вплинули на виборчий процес. Перед голосуванням у соціальних мережах активно просували нову партію Румена Радева, проросійського кандидата, якого вважають фаворитом у боротьбі за владу, зазначає Кетрін Белтон — міжнародна журналістка-розслідувачка газети The Washington Post.
Згідно з даними дослідників компанії Sensika Technologies, акаунти в TikTok, які просували хештег #rumenradev, розповсюджувалися більш ніж у 60 разів швидше, ніж сторінки, що підтримували його головного суперника — Бойка Борисова та його партію “ГЕРБ”, і зібрали понад 5,5 млн переглядів між січнем і 17 березня.
“Росія дуже зацікавлена хоча б частково компенсувати втрату Орбана в Угорщині. Цілком ймовірно, що Москва сподівається, що Болгарія допоможе заповнити цю прогалину впливу”, — зазначив колишній посол Болгарії в Росії Іліан Васильєв.
Експерти підкреслюють, що Радев, колишній військовий льотчик, який до січня займав переважно церемоніальну посаду президента Болгарії та постійно виступав проти допомоги Україні, заявляючи про бажання відновити відносини з Москвою, представляє нову можливість для Кремля зміцнити свої позиції в ЄС.
Ризики втручання у вибори виявилися настільки значними, що Міністерство закордонних справ у Софії створило спеціальний підрозділ у співпраці з Єврокомісією для протидії можливому російському впливу. Прем’єр-міністр Болгарії у перехідному уряді Андрій Гуров повідомив The Washington Post, що подібні випадки втручання вже мали місце в різних країнах Європи, і Болгарія не є винятком, тому влада вживає всіх запобіжних заходів для захисту виборів як на місцях, так і в онлайн-просторі.
Радев у відповідь заявив, що зусилля тимчасового уряду з протидії дезінформації та онлайн-маніпуляціям у співпраці з наглядовими органами Єврокомісії є спробою Брюсселя втрутитися у виборчий процес.
Незважаючи на те, що нова партія Радева “Прогресивна Болгарія” існує лише кілька місяців, вона швидко здобуває підтримку завдяки його статусу колишнього президента та позиціонуванню як представника антикорупційних протестів, які призвели до падіння уряду в грудні. Це відбувається на фоні політичної нестабільності, яка змушує країну вже вп’яте за п’ять років йти на загальнонаціональні вибори.
Водночас, згідно з даними європейського агента розвідки, кампанію Радева підтримує мережа колишніх високопосадових болгарських військових із можливими зв’язками з російською військовою розвідкою, які просувають його позиції, зокрема щодо протидії підтримці України.
Колишні високопосадовці Болгарії стверджують, що Румен Радев давно демонструє близькість до Кремля, у країні, де досі відчувається спадщина радянського впливу. Водночас інші політичні лідери намагалися балансувати між відносинами з Росією та поглибленням інтеграції з ЄС і НАТО.
Крім того, Радев зайняв набагато більш відверту проросійську позицію, виступаючи проти безпекової угоди, яку тимчасовий уряд Болгарії підписав з Україною минулого місяця, а також проти вступу країни до єврозони. Нещодавно він заявив болгарському інтерв’юеру, що Болгарія є “єдиною державою-членом Європейського Союзу, яка є водночас слов’янською та східно-православною”.
“Ми можемо бути дуже важливою ланкою в цьому всьому механізмі … для відновлення відносин із Росією”, — зазначив Радев.
На відміну від Угорщини, де Кремль відкрито підтримував кампанію Орбана, Росія не демонструвала прямої публічної підтримки Радева, хоча має глибоко вкорінені канали впливу в болгарських медіа.
Також зазначається, що Радев сформував команду радників із осіб, пов’язаних із Росією, зокрема з Георгієм Герговим — почесним консулом РФ у Пловдиві. Водночас аналітики вважають, що, незважаючи на підтримку на рівні близько 30% і необхідність формування коаліції з більш проєвропейськими силами, Радев навряд чи зможе мати такий самий вплив на політику ЄС, як Віктор Орбан, зокрема щодо блокування рішень у межах Євросоюзу.
Раніше у Politico назвали наступних головних “порушників порядку” в ЄС після Орбана. Окрім Радева до цього списку також входять: прем’єр Словаччини Роберт Фіцо, прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та Янез Янша з Словенії.