Війна в Україні – Європейським країнам рекомендують збільшити тиск на Путіна – новини міжнародної політики.

Санкції підривають фінансову модель Росії, і цим шансом потрібно скористатися.

Європі, зокрема Великій Британії, необхідно посилити тиск на президента Росії Владіміра Путіна, оскільки роки війни його виснажили, вважає колишній державний секретар оборони Великої Британії Ліам Фокс.

«Настав момент діяти, затиснути затискач на агресивному політику, який є найбільшою загрозою для європейської безпеки. Уряд Великої Британії повинен вийти з нещодавньої тенденції міжнародного самоушкодження та прийняти виклик», – зазначає він у статті для The Telegraph.

Автор підкреслює, що з 2022 року Путін покладався на низку чинників, які мали грати на його користь. Він сподівався на дедалі слабшу та розділену Європу, виснажену політично та економічно в міру тривалості війни. Він розраховував на постійні (і непередбачувані) коливання в адміністрації Дональда Трампа та підтримку російської олігархії та населення. Він вірив, що російська економіка зможе вижити, а навіть процвітати, завдяки короткій та успішній кампанії.

Проте чотири роки потому ці сподівання не справдилися. Економічна ситуація в Росії погіршується до такої міри, що це стає дедалі важче приховати. Європа навіть не моргнула, а після виборів в Угорщині має намір зміцнити свої позиції, санкції залишаються в силі, а постійна підтримка України в Конгресі США, якщо не в Білому домі, стала стратегічною катастрофою для Кремля.

Водночас економічні ресурси Росії – як робоча сила, так і виробничий капітал – вичерпані. Дефіцит федерального бюджету на 2025 рік досяг майже 3 відсотків ВВП, що в п’ять разів перевищує спочатку запланований дефіцит у 0,5 відсотка. Суверенний фонд добробуту Росії, Фонд національного добробуту, був значною мірою вичерпаний для покриття дефіциту 2024 та 2025 років. Близько 70 відсотків ліквідних активів фонду було витрачено.

В основі фінансової кризи Росії лежить падіння доходів від нафти, оскільки санкції змусили Москву продавати свою основну суміш сирої нафти, Urals, зі значною знижкою до світового еталону Brent. До вторгнення ця знижка зазвичай становила один-два долари за барель. До початку 2026 року різниця зросла приблизно до 29 доларів за барель.

Щоб компенсувати зниження доходів від нафти, Кремль підвищив ПДВ з 20% до 22%, знизив поріг для підприємств, які зобов’язані його сплачувати, та запровадив нові технологічні збори. Витрати війни лягли на плечі звичайних росіян. Кожен другий рубль податкових надходжень йде на військові зусилля. Що ще гірше, оскільки перетворити мирну економіку на воєнну набагато легше, ніж навпаки, перспективи залишаються похмурими.

Війна в Ірані надала Кремлю певний перепочинок завдяки збільшенню доходів від нафти. Це є аргументом на користь заборони поставок російської нафти з тіньового флоту для припинення фінансування військових дій Росії.

«У 2026 році Путін зіткнеться зі стратегічним середовищем, яке буде значно ворожішим, ніж він очікував, коли його танки перетнули кордон України в лютому 2022 року. Його економіка ще не перебуває у вільному падінні, але траєкторія безпомилково спрямована вниз: виснажені резерви, зростаючий дефіцит, нищівні процентні ставки, зламана модель доходів від нафти та населення, яке дедалі більше несе витрати на війну, яку йому продали як коротку та переможну операцію», – зазначає Фокс.

Світ входить у фазу конкуренції не лише за території, а й за дані, технології та контроль над майбутнім. І навіть найпотужніші армії не гарантують перемоги в цій боротьбі. Надзвичайний та Повноважний Посол України Сергій Корсунський у статті «Від авіаносців до алгоритмів: як змінюється поняття «величі» держав» проаналізував, як трансформується логіка глобального лідерства й чому старі інструменти більше не працюють.