Дослідження уламків та технічних характеристик вказує на те, що цю ракету могли розробити на основі другого та третього ступенів міжконтинентальної ракети “Ярс”.
Російська балістична ракета середньої дальності “Орєшнік”, яка вперше була використана проти України у 2024 році, залишається однією з найбільш таємничих ракетних систем РФ. Водночас новий аналіз проєкту LUFTLAGE дав змогу висунути припущення щодо її походження та конструкції.
Аналітики дійшли висновку, що “Орєшнік” міг бути розроблений на основі другого та третього ступенів міжконтинентальної балістичної ракети РС-24 “Ярс”.
Цю версію частково підтверджують і попередні оцінки американських військових. Після першого бойового використання ракети у листопаді 2024 року Пентагон охарактеризував “Орєшнік” як експериментальну балістичну ракету середньої дальності, створену на базі РС-26 “Рубеж”.
Раніше російські державні медіа повідомляли, що сама ракета “Рубеж” була розроблена на основі комплексу “Ярс”, хоча й мала менші розміри та вагу.
Додатковим аргументом на підтримку цієї версії стали кадри з Білорусі, оприлюднені у 2026 році. На них зафіксували допоміжну техніку, яка використовується підрозділами ракетних комплексів “Ярс” і яку помітили поруч із новими комплексами.
Що вдалося дізнатися з уламків
Оскільки Росія досі не продемонструвала ані саму ракету, ані її пускову установку, важливим джерелом інформації стали уламки, знайдені після атак по Україні.
Серед них експерти ідентифікували елементи системи керування розгінним блоком та герметичний приладовий відсік, де розміщуються системи навігації та наведення.
Попередній аналіз свідчить, що ракета використовує твердопаливний газогенератор, який забезпечує функціонування комплексу керованих двигунів.
Найбільше запитань викликає бойова частина
Найменш дослідженим компонентом “Орєшніка” залишається його бойове навантаження.
Під час однієї з атак по Україні камери зафіксували 36 світних об’єктів, які входили в атмосферу шістьма окремими групами. Це дало змогу дослідникам припустити, що ракета може нести шість бойових блоків, кожен з яких поділяється ще на шість суббоєприпасів.
Втім, реконструкція внутрішньої архітектури ракети показала, що розміщення такої кількості елементів має суттєві технічні обмеження. За оцінками експертів, діаметр кожного суббоєприпаса у такому випадку становив би лише 10–13 сантиметрів.
Окрему увагу фахівці звернули на знайдені уражаючі елементи. За словами одного з експертів Міністерства оборони України, їхній аналіз показав, що йдеться про суцільнолиті металеві заготовки.
За його словами, вони виготовлені не зі сталі чи вольфраму, які зазвичай використовуються в кінетичних боєприпасах, а з чавуну.
“Орєшнік” – головні новини
За даними аналітика Івана Киричевського, РФ могла загалом накопичити щонайменше 10 ракет “Орєшнік”. Він також підкреслив, що Україна не має засобів для збиття цього виду озброєння.
Юританський полковник Хеміш де Бретон-Гордон, коментуючи атаки окупантів на Україну, назвав останнє використання Росією ракети “Орєшнік” “черговим приниженням Путіна”. Він зазначив, що це може бути пов’язано з тим, що в Києві розташовані системи ППО “Петріот”, які раніше вже збивали інші широко розрекламовані російські види зброї.