Ядерний запас Північної Кореї – протиракетна система США не зможе впоратися.

Протиракетний щит США вартістю $65 млрд призначений для відбиття лише обмеженого нападу.

Ядерний запас Північної Кореї досяг критичного рівня: його обсяги можуть бути достатніми для прориву американської системи протиракетної оборони. На фактично вже недостатню систему Вашингтон витратив близько $65 мільярдів протягом останніх 30 років, повідомляє Bloomberg.

Арсенал Кім Чен Ина

На сьогодні Північна Корея володіє приблизно 50 ядерними боєголовками. За оцінками розвідувальних служб, країна вже накопичила достатньо розщеплювального матеріалу, щоб досягти рівня запасів Ізраїлю — держави, яка офіційно не підтверджує, але й не заперечує наявність ядерної зброї.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мен наприкінці січня зазначив: Пхеньян здатний виробляти матеріал для виготовлення 20 ядерних боєголовок щорічно. Якщо цей темп збережеться, до 2035 року арсенал КНДР може досягти 290 боєголовок — рівня Франції.

Для розуміння — ось як виглядає ядерний клуб країн, що не є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї:

• Ізраїль — близько 90 боєголовок;
• Пакистан — близько 170 боєголовок;
• Індія — близько 180 боєголовок;
• Північна Корея — близько 50 боєголовок (з динамікою зростання 20/рік).

А ось ядерні держави-лідери:

• Росія — 4 309 боєголовок (найбільший арсенал у світі, спадщина холодної війни);
• США — 3 700 боєголовок (офіційно перейшли від політики “поступового скорочення” до “прискореної модернізації та нарощування”);
• Китай — 600 боєголовок;
• Франція — 290 боєголовок;
• Велика Британія — 225 боєголовок.

Велика Британія та Франція офіційно призупинили виробництво розщеплювального матеріалу. Загальний оціночний запас ядерної зброї у світі становить близько 9 614 боєголовок.

Проблема зі щитом

Наземна система перехоплення на середній ділянці траєкторії (GMD — Ground-based Midcourse Defense) складається з 44 ракет-перехоплювачів, розміщених на Алясці та в Каліфорнії, з можливістю розширення ще на 20 позицій. Система була розроблена для відбиття обмеженого нападу з боку “держави-ізгоя”.

Проблема: для перехоплення кожної цілі потрібно запускати щонайменше два перехоплювачі. Це означає, що за одночасного запуску близько 24 МБР (міжконтинентальних балістичних ракет) запас американських перехоплювачів буде вичерпано.

За даними аналітика Ванна ван Діпена з видання 38 North (спеціалізованого онлайн-ресурсу, що відстежує військові розробки КНДР), Північна Корея може мати 48 пускових установок МБР. Експерт Анкіт Панда з Фонду Карнегі за міжнародний мир оцінює реальну кількість діючих МБР у 24 одиниці за умови продовження виробництва нових.

Американське Розвідувальне управління Міністерства оборони (DIA) у минулорічній презентації проекту Golden Dome, нової амбітної програми протиракетної оборони США, називало набагато скромнішу цифру — лише 10 МБР. Експерти вважають це можливим заниженням.

Ракети нового покоління

Кім Чен Ин послідовно модернізує арсенал, переходячи на твердопаливні МБР: моделі Hwasong-15, -17, -18 і -19. На відміну від рідинно-паливних, твердопаливні ракети не потребують тривалого заправлення перед запуском, їх складніше виявити і знищити превентивним ударом.

Цього року Північна Корея вже провела випробування ракет з касетними бойовими частинами та хибними цілями — системами обману, призначеними для “заплутування” американських та південнокорейських перехоплювачів.

Крім МБР, у Пхеньяна є великий арсенал ракет меншої дальності, здатних вразити американських союзників в Азії та військові бази США на Гуамі, де розташоване найбільше американське військове сховище боєприпасів у Тихоокеанському регіоні.

Бойовий досвід з України

Окремий тривожний аспект: балістичні ракети малої дальності, передані Росії для використання в Україні, пройшли реальні бойові випробування. Північна Корея отримала цінні дані про те, як функціонують західні системи перехоплення в умовах справжньої війни і використовує ці знання для вдосконалення своїх систем прориву оборони.

Курс Кім Чен Ина

Нещодавні події у світі лише підкріплюють переконаність північнокорейського лідера в тому, що ядерна зброя — єдина надійна гарантія виживання режиму.

Колишній головний парламентер Південної Кореї з ядерних питань Чун Енву, який брав участь у рідкісній ядерній угоді з Пхеньяном майже 20 років тому, прямо зазначає: “Іран і Венесуела лише зміцнять переконаність Кім Чен Ина в тому, що його рішення нарощувати і модернізувати ядерний арсенал було мудрим і далекоглядним. Він, ймовірно, вважає: його режим у безпеці, поки він має достатній ядерний і ракетний потенціал, щоб завдати неприйнятної шкоди США та їхнім союзникам”.

Військовий союз із Росією, укладений у 2024 році, забезпечує КНДР новими доходами для фінансування ядерної програми.

Ядерна програма

Кім Чен Ин зробив безпрецедентний крок: продемонстрував зовнішньому світу ключові об’єкти ядерної інфраструктури. Державні ЗМІ КНДР опублікували знімки інтер’єру двох заводів зі збагачення урану: з центрифугами та обладнанням, що дозволило експертам скласти обґрунтовані оцінки потужностей.

Один із таких репортажів з’явився незабаром після повернення Трампа в Білий дім у 2025 році — ймовірно, як демонстрація “стримувального потенціалу” Пхеньяна.

Елен Кім, директорка з академічних питань Інституту корейської економіки в Америці, пояснює: “Ядерна зброя — головне досягнення Кім Чен Ина і всієї родини Кім. Це інструмент, за допомогою якого режим зберігає й обґрунтовує свою легітимність”.

Принципові обмеження

Незважаючи на вражаючу статистику, у північнокорейської ядерної програми є принципові обмеження:

• Ракети ніколи не випробовувалися з реальними боєголовками: невідомо, чи витримають вони перевантаження під час re-entry (повернення в атмосферу) і чи зможуть точно вразити цілі на американській території;
• Реальна кількість МБР є спірною: оцінки варіюються від 10 до 48;
• США працюють над Golden Dome — амбітною програмою повної протиракетної оборони країни. Однак її реалізація, за оцінками, вимагатиме понад $1 трильйон.

Експерти про майбутнє

“Було б помилкою вважати, що США і Південна Корея можуть просто повернутися до переговорів із Північною Кореєю там, де зупинилися у 2019 році. Північна Корея сьогодні — зовсім не та, що була тоді”, — попереджає Джоел Віт, колишній посланець Держдепартаменту США, який брав участь у переговорах із Пхеньяном.

Глава політичного відомства Пентагону Елбрідж Колбі в березні назвав ядерний потенціал Північної Кореї та Росії “головною екзистенціальною загрозою” для Сполучених Штатів.

Зростаюча ядерна міць КНДР у поєднанні з сумнівами щодо надійності американської “ядерної парасольки” підштовхує такі країни, як Швеція і Південна Корея, всерйоз задуматися про створення власної ядерної зброї.

Раніше повідомлялося, що лідер Північної Кореї Кім Чен Ин спостерігав за випробуванням “твердопаливного двигуна великої тяги” для озброєння і назвав це досягненням, яке сприятиме посиленню стратегічного військового потенціалу КНДР. Ці випробування, ймовірно, свідчать про намір Кіма розширити та модернізувати арсенал ракет, здатних досягати материкової частини США.