Конфлікт в Ірані: блокада США може виявитися неефективною – аналіз Reuters.

Це може вимагати від Сполучених Штатів значно більших зусиль, ніж вони передбачали.

Економіка Ірану здатна витримати протистояння в Перській затоці, незважаючи на морську блокаду з боку США. Хоча країна зазнала значних пошкоджень інфраструктури та промисловості, а також скорочення експорту нафти, Іран має суттєві внутрішні резерви, стабільну торгівлю з сусідніми державами та обмежені ознаки стресу від зменшення державних доходів, викликаних блокадою, повідомляє Reuters.

«Якщо президент США Дональд Трамп сподівається, що Іран першим поступиться у їхній грі в економічні жмурки, враховуючи зростання світової інфляції та наближення проміжних виборів, можливо, йому доведеться почекати», – зазначається в матеріалі.

Стикнувшись із «екзистенційною загрозою для Ісламської Республіки», керівництво Ірану здатне використовувати свою жорстку позицію, щоб вимагати стабільної угоди з Вашингтоном, вважає голова програми Близького Сходу аналітичного центру Chatham House у Лондоні Санам Вакіл.

«Вони відомі своїми репресивними методами. Вони покладаються на людей, які використовують свої заощадження», – зазначила вона, додавши, що Тегеран повертається до своєї стратегії «економіки опору», яка полягає у спиранні на внутрішні ресурси та торгівлю через сухопутні кордони.

Оцінити масштаби економічних втрат від війни та ймовірність неминучої економічної кризи в Ірані складно через брак достовірних офіційних даних та часткове відключення інтернету з січня.

Проте агентство зазначає, що ситуація настільки критична, що іранські чиновники побоюються нових спалахів протестів, і країна може зіткнутися з катастрофою, якщо санкції не будуть зняті.

Вакіл прогнозує двозначне падіння ВВП Ірану цього року. Інфляція була досить високою ще минулого року, але після стабілізації до березня її рівень близький до довоєнного.

Інші ознаки термінового фінансового стресу в Ірані малочисленні. Влада не обмежила зняття коштів з банківських рахунків, не запровадила нормування пального чи основних продуктів харчування, а також не затримувала виплати державних зарплат. Полиці супермаркетів залишаються заповненими, а офіси та банки продовжують працювати.

Дані про судноплавство з 13 по 25 квітня свідчать про зменшення експорту нафти, але енергетичні аналітики вважають, що Іран може протриматися ще два місяці, перш ніж обмежити видобуток.

Крім того, Тегеран отримав додаткові доходи від продажу енергоносіїв через скасування санкцій на початку війни.

Високопоставлене джерело в Центральному банку Ірану повідомило Reuters, що країна має значні золоті резерви, «тони», які вона може використати за потреби, і що після десятиліть уникнення санкцій Тегеран знає, як підтримувати імпорт, сплачуючи трохи більше.

Головний аналітик сільськогосподарських товарів у Kpler Ішан Бахну зазначає, що Іран є найбільшим імпортером продовольства в регіоні, але водночас і країною з найменшою продовольчою нестачею.

За словами Бахну, з наближенням очікуваного кращого, ніж зазвичай, врожаю потреба в імпорті пшениці зменшується, що знижує вразливість до будь-якого продовження морської блокади на постачання зерна та відкладає деякі витрати резервів.

Аналітик зазначив, що блокада США наразі обмежена портами Перської затоки, але не Аравійським морем, і зосереджена на нафтових танкерах.

Посадовці Туреччини, Іраку та Пакистану стверджують, що не спостерігають ознак зниження транскордонної торгівлі. Росія, в свою чергу, збільшила торгівлю через Каспійське море.

Іран почав накопичувати запаси товарів першої необхідності ще в січні, після погроз президента США Дональда Трампа. Невдовзі після початку війни Центральний банк країни запровадив пакет підтримки, скасувавши штрафи за прострочення виплат за невеликі позики та підвищивши ліміти на зняття коштів з банків, щоб заспокоїти вкладників.

Проте іранський бізнес зазнав збитків через високі ціни, перебої в ланцюгах постачання та відключення інтернету, що призвело до різкого зростання безробіття. Деякі іранці зазначають, що бізнесова активність у країні значно сповільнилася.