Виставка Анатолія Криволапа – основний акцент це ранні роботи 1990-х років

© Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA © Василь Артюшенко, ZN.UA

Це перша в кар’єрі художника повноцінна персональна експозиція.

З 30 квітня по 22 травня аукціонний дім Goldens презентує виставку «НЮ» Анатолія Криволапа — першу в кар’єрі художника повноцінну персональну експозицію, присвячену цьому жанру. Ню митця зазвичай експонувалися в складі загальних або тематичних виставок. Тепер же вперше глядач зможе побачити цілісний авторський блок, який демонструє еволюцію цього напряму в творчості майстра. Відвідав виставку і фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Основний акцент виставки — ранні роботи 1990-х років. Саме в цей період Анатолій Криволап активно розвивав жанр ню, створюючи яскраві, експресивні полотна з характерною для нього енергійною пастозною фактурою та насиченим колоритом. До експозиції також увійшли знакові твори 1980-х, 2000-х і 2020-х років, серед яких «Вечірній пляж. Тулуза», (1985-1993), «Біля дзеркала» (1991), «Лежача модель» (1995), «Рожевий ранок» (1999), «Літо» (2000), «Оголена» (2022) та інші.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Жіноча фігура в живописі Криволапа втрачає портретну конкретність і перетворюється на універсальну пластичну форму, що існує в напруженому колірному просторі. Художник свідомо відмовляється від академічної деталізації на користь емоційної експресії: тіло стає частиною живописної енергії, де лінія, колір і фактура утворюють єдину виразну форму. Пастозні мазки, контрастні кольорові площини та динамічні силуети створюють відчуття руху навіть у статичних позах.

Василь Артюшенко, ZN.UA

Виставка наочно демонструє, як змінювалася пластика ню в доробку майстра протягом чотирьох десятиліть. Від умовних, майже абстрактних форм 1980-х через інтенсивний колоризм 1990-х до більш лаконічних і м’яких рішень 2020-х — усі роботи об’єднані авторським поглядом на тіло як на джерело чистої живописної енергії та внутрішньої свободи.

Напередодні у Центральному будинку художника в Києві відкрився всеукраїнський культурно-мистецький проєкт “40 років Чорнобильської трагедії”, присвячений одній з наймасштабніших техногенних катастроф ХХ століття та її впливу на суспільство, довкілля і національну пам’ять.